Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Малая Компьютерная Академия ШАГ Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія 5-й Міжнародний освітній онлайн-форум



Музей Хліба

21 квітня 1983 року

у школі за ініціативою завідуючої бібліотеки

М.Г. Пилипець відкрито «Музей Хліба».

 
 
  Відкриттю Музею передувала кропітна робота: туристичні походи по рідному краю, зустрічі з Героями Соціалістичної праці,  трудівниками ланів Харківщини, ветеранами,  пошуки в архівах та Харківському історичному музеї, періодиці, листування. Скоро Музей відсвяткує своє 27 – річчя.
17 стендів та 5 експозицій Музею Хліба розповідають про хліб , без чого не уявити ні степової далечі, ні світанку, ні рідного дому. Так батьківщина починається с Поля. І люба наша Земля  починається на Зерняткові. Хліб – боєць у дні війни, хліб – політик у дні миру.
 

Основні завдання Музею.

  
 
  • співробітництво з керівниками секцій станцій юних туристів та юнатів;
  • систематичне поповнення фонду музею;
  • залучення учнів до пошукової роботи;
  • позакласна робота;
  • співробітництво з педагогами;
  • використання Музею в навчально – виховному процесі
Одна з експозицій «Хліб війни» розповідає про тяжке життя жителів Харківщини у період Другої світової війни.
 

Архівні факти свідчать:

  
  • розпочалась евакуація колгоспного майна на Урал та до Сибирі;
  • рух молодих патріотів Двуріченського району по оволодінню професії механізатора;
  • більшість колгоспів поспішали зібрати урожай. Хліб потрібен був фронту.
  • 4 грудня 1941 року  «… Торгівлі у Харкові немає, населення голодує, зустрічаються пухлі від голоду люди. До міської управи з`являються групи жінок з дітьми з проханням хліба!»;
  • Лютий 1942 року Колгоспники Двурічанського району звертаються  до всіх трудівників району: «… З гідністю провести сівну у колгоспах1 Смерть фашистським оккупантам1»;
  • Вересень 1942 року Не дивлячись на значне наближення фронту, а потім і евакуації самої області, в області не залишилось жодного гектара нескошеного хліба. Область дала державі 300 тис. тонн хліба;
  • Масові страти Храків`ян, примусова праця: 12 – 14 – 16 годин на добу, голодна пайка (хліб із просяного лушпиння;
  • 12 квітня 1942 року свідчення полоненого німецького солдата: «Наша рота не отримувала продовольства і саме собі здобувала харчі. Зерно, скот забирали у населення;
  • За 641 день окупації до Німеччини вивезено  верстати, трактори, 230 тонн зерна, сотні тисяч скота;
  • У Харкові та Харківській області за період окупації гітлерівці знищіли:  280 тис. жителів, 22700 військовополонених відправили до Німеччини 160 тис. чоловік. Загальні втрати господарству Харківщини склали 33,5 млр. карбованці 

 

                                    
 

Презентація шкільного музею "Хліба"