Виховання – визначальна місія, бо вчитель виховує дитину для всього людства. 

         ШКОЛА ПОКЛИКАНА СТАТИ ТИМ МІСЦЕМ ДЛЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ І ВЧИТЕЛЯ, ДЕ БУДЕ ДУХОВНО ЗБАГАЧУВАТИСЬ КОЖЕН УЧАСНИК НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ, ДЕ БУДЕ ФОРМУВАТИСЬ ГРОМАДЯНСЬКА ЗРІЛІСТЬ І ОСОБИСТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВІЙ ВНЕСОК У НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ  УКРАЇНИ У РОЗБУДОВУ ДЕРЖАВИ. 

      На сучасному етапі розвитку суспільства педагогічний колектив школи, розуміючи потребу докорінного переосмислення виховної системи, насамперед виходить з таких позицій:  

• ВИЗНАННЯ ТОГО, ЩО ШКОЛА-НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД, ПОКЛИКАНИЙ ВІДПОВІДАТИ ПОТРЕБАМ І УМОВАМ СУЧАСНОГО СТАНУ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ  ОСВІТНІ ПОТРЕБИ МІСТА  В ПЕРШУ ЧЕРГУ;

• ШКОЛА МАЄ БУТИ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОЮ Й ПРЕСТИЖНОЮ, А ЦЕ МОЖЛИВО ЛИШЕ В РЕЖИМІ  БЕЗПЕРЕРВНОГО РОЗВИТКУ І ТВОРЧОГО ПОШУКУ ПРОГРЕСИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, МЕТОДИК ЗРОСТАННЯ ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ НА ПЕДАГОГІЧНОМУ ТА УПРАВЛІНСЬКОМУ РІВНІ.

Правила поведінки на уроках

1. Учні зобов'язані приходити до школи за 10-15 хвилин до початку занять.
2. Заборонено перебувати в класах у верхньому одязі.
3. Одяг учнів має бути чистим і охайним та відповідати вимогам, викладеним у Статуті школи.
4. Учні входять до класу за дзвоником. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.
5. Під час уроку не можна створювати галас, без дозволу підводитись, відвертати увагу інших учнів від уроку.
6. Заборонено виходити з класу без дозволу вчителя.
7. Урок закінчується тоді, коли вчитель оголосив про це. Тільки після цього учні можуть йти на перерву.
8. Учні повинні охайно вести щоденник і давати його вчителю без будь-яких заперечень.
9. Учень повинен дбайливо ставитися до своїх підручників та зошитів.
10. Учні зобов'язані знати і дотримуватися правил техніки безпеки як під час уроків, так і після їх закінчення.
11. Забороняється користуватися мобільним телефонами під час проведення уроків.

Правила поведінки під час перерви

1. Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися до наступного уроку.
2. Під час перерви забороняється:
   • бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях;
   • штовхатися або грати у м’яча у приміщеннях, не пристосованих для цього;
   • сваритися між собою та зі сторонніми людьми, з’ясовувати стосунки, говорити погані слова, битися.
3. У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги вчителів, працівників  їдальні та чергових і дотримуватися черги.
4. Заборонено перебувати у приміщенні їдальні у верхньому одязі.
5. Заборонено виносити їжу і напої за межі їдальні

Правила поведінки учнів у їдальні

1. Під час перебування в їдальні учням слід дотримуватися гарних манер і поводитися пристойно.
2. Учні повинні шанобливо ставитися до працівників їдальні.
3. Розмовляти під час їжі треба не голосно, щоб не турбувати тих, хто їсть по сусідству.
4. Учні дбайливо ставляться до майна шкільної їдальні.
5. Забороняється приходити в їдальню у верхньому одязі.
6. Учень зобов’язаний після прийому їжі забрати зі столу посуд.

Поради з самовиховання

1. Коли берешся за будь-яку справу, подумай: який результат повинен отримати.
2. Записуй згідно з важливістю свої термінові справи, які маєш виконати протягом тижня, дня.
   • Берись за справу сміливо і не відступай, поки її не виконаєш.
   • Якщо в кінці тижня або цього дня залишаються не виконаними один чи два запланованих тобою пункти, перепиши їх у план на наступний тиждень(наступний день).
3. Візьми собі за правило обов’язково аналізувати: чому саме ти не виконав той чи інший пункт.
4. Намагайся сам усувати причини невиконання.
5. Спочатку це вважатиметься важким, але з часом ти зрозумієш, що головне – це правильно оцінювати свої сили і не гаяти марно часу.
6. Ніколи не практикуй перенесення виконання справи на наступний день. Приступай до виконання запланованого одразу ж без зволікань.
7. Не роби жодних попускань, навчися своїм примхам відповідати коротко, але твердо – "ні".
8. Навчися сам собі наказувати, будь до себе непохитним, але став перед собою завдання реальні, ні в якому разі "не зазнавайся", бо не спрацює внутрішній наказ "Так треба", "Я мушу".
9. Спробуй проаналізувати: на що ти переважно витрачаєш свій вільний час?
10. Твій організм здатний до тривалих навантажень, але, щоб уникнути стомлення, переборюй втому, змінюй види діяльності протягом дня.
11. Приймаючи на себе будь-яке завдання, навчися слухати уважно вказівки дорослих.
12. Користуйся нотатками, щоб нічого не пропуповз увагу і зберегти час.

Зразок плану роботи класного керівника

Структура плану може включати такі розділи:

· Аналіз виховної роботи за минулий рік.

· Цілі та завдання виховної діяльності.

· Психолого-педагогічна характеристика класу.

· Основні напрями діяльності та справи класного колективу.

· Індивідуальна робота з учнями.

· Робота з батьками.

· Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

До розділу «Аналіз виховної роботи за минулий рік».

Без аналізу пережитого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колективі, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів неможливо правильно намітити цільові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяльності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи.

До розділу «Цілі та завдання виховної діяльності».

Важливим є визначення цільових орієнтирів виховної діяльності педагога.

Головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості.

Обираючи мету, класні керівники повинні опиратися на підсумки індивідуальної та колективної аналітичної діяльності та спроектовані портрети учня і класу, а також дотримуватись вимог, які висуваються до цільових орієнтирів виховної діяльності, а саме:

1) бути спрямованими на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння учнями цілісною системою знань про оточуюче середовище, практичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дійсності;

2) узгоджуватися із інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу і умовам його життєдіяльності;

3) забезпечуватися необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) бути конкретними, чітко і ясно сформульованими;

 5) сприйматися такими, яких складно, але можливо досягнути;

6) бути гнучкими, тобто придатними до коригування;

7) піддаватися діагностуванню.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

 До розділу «Психолого-педагогічна характеристика класу».

Подаються загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, рівень їхньої вихованості, свідомості, громадянської відповідальності; роз­виток самоврядування тощо. Класний керівник може використати Орієн­товні питання для складання характеристики класу.

До розділу «Основні напрями діяльності та справи класного колективу».

Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності, та на основі сформульованих цілей і завдань виховної роботи педагогу необхідно визначити напрями, форми та способи організації життєдіяльності класного колективу. Допоможуть у цьому сформований учителем образ класу, його уявлення про організацію діяльності, спілкування і відносин у класному колективі.

 Форми та способи життєдіяльності класу не мають визначатися набо­ром випадково відібраних і не пов’язаних між собою заходів. Щоб добір справ був справді системним і науково обґрунтованим, класний керівник має під час планування спиратись на теоретичні та технологічні розробки з питань виховання учнів.

Необхідно передбачити участь вихованців у загальношкільних і класних справах, водночас визначити як пріоритетний той вид діяльності, що як­найкраще вплине на розвиток особистості учнів та забезпечить неповторність класного колективу. Вибираючи форми й способи роботи, вчитель віддає перевагу тим справам, які вибрані учнями та батьками під час ко­лективного планування. Як правило, ці заходи найбільше відпо­відають інтересам і потребам учнів та сприяють їхньому розвитку.

Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання завдань і відповідальних за підготовку та проведення заходів. Оптимальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дасть змогу підвищити ефективність виховної діяльності.

До розділу «Індивідуальна робота з учнями».

Діяльність класного керівника спрямовується на створення у класі сприятливого середовища для формування особистості учнів, педагогічне про­ектування та забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку учня, по­шук найбільш ефективних прийомів і методів здійснення виховного впли­ву на кожного школяра.

Основними напрямами індивідуальної роботи класного керівника з уч­нями є:

- вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов і про­цесу їх розвитку;

- встановлення міжособистісних контактів із кожною дитиною;

- створення в класному колективі умов для прояву і розвитку реаль­них і потенційних можливостей учнів, задоволення соціальне цінних і особистісно значущих інтересів та потреб учнів;

- вивчення та врахування в роботі стану фізичного, психічного та со­ціального здоров’я учнів;

- розв’язання питання соціальної адаптації учнів в умовах дитячого та педагогічного колективу;

- надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми в адап­тації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами колективу навчального закладу, виконанні норм і правил поведінки у школі та поза її межами;

- профілактична робота з учнями «групи ризику» (дітьми, які виховуються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень,);

- взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологічною та іншими службами навчального закладу з метою проектування індивіду­альної траєкторії розвитку учнів, педагогічної підтримки суспільне корис­них ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному становленні їх особистості;

-  сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизначення і та саморозвитку;

- діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кожного учня,  облік їхніх особистих досягнень.

Під час розробки плану класний керівник може використати прийоми й методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, скла­дання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоп­лень та інтересів учнів, їхніх батьків, ведення щоденника особистих до­сягнень учнів, визначення разом із вихованцем та його батьками найближчих перспектив розвитку, індивідуальні консультації та бесіди, педагогічний консиліум, створення ситуацій успіху та вибору, розробка та реалізація програми колекційної діяльності тощо.

До розділу «Робота з батьками».

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпраця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя - зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені наступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

1. Вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнати дітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайомитись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банка даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання.

2.  Педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідності з віковими особливостями дітей, цілями та завданнями навчально-виховного процесу, конкретними проблемами, що виникають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо.

3.  Забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомогою залучення їх до спільного планування виховної роботи в класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнанні кабінету, організації міні-гуртків і клубів.

4. Педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу: вибір батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомоги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю.

5.  Індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановити безпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння щодо пошуку шляхів впливу на розвиток особистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

6. Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівником за допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня, або зошитів їх досягнень.

До розділу «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».

Вивчення може проводитися за напрямами:

а) розвиток особистості учнів;

 б) формування класного колективу;

в) рівень задоволеності учнів та їхніх батьків життєдіяльністю класу.

Під час дослідження процесів, що відбуваються в класі, класному ке­рівнику необхідно звернути увагу на такі важливі аспекти життя колекти­ву, як:

- організація соціально значущої спільної діяльності;

- наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

- активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

- стан емоційно-психологічних відносин;

- стан ділових відносин;

- наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

- розвиток учнівського самовврядування.

У ході діагностичної діяльності вчитель може використовувати різно­манітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опи­тування (бесіду, інтерв’ю, анкетування), тестування, створення педаго­гічних ситуацій, методи експертного оцінювання, індивідуального і гру­пового самооцінювання, вивчення продуктів творчої діяльності учнів тощо.

Крім основних розділів, у план виховної роботи можуть бути вклю­чені різноманітнідодатки. Відповідно до традицій планування у конк­ретному навчальному закладі цей документ може містити інформацію про батьків, їх участь у життєдіяльності класу, відвідування ними батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення ос­танніх, їх зайнятість у позаурочний час, дані про результати педагогіч­них спостережень та психолого-педагогічної діагностики, про учнівське самоврядування.