Основні завдання науково-методичної роботи:

- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з питань педагогіки, психології, фахових дисциплін;

 - апробація та введення нових освітніх технологій і систем;

 - всебічний розвиток творчих здібностей педагогів, формування в них навичок науково-дослідницької роботи, зацікавленості новими педагогічними технологіями;

 - підвищення рівня методологічної підготовки педагогічних кадрів, перенесення акценту з інформаційних на інтерактивні аспекти навчання;

 - сприяння виробленню в учителів умінь і навичок самостійної роботи з метою безперервного підвищення своєї кваліфікації та вдосконалення педагогічної майстерності;

 - допомога вчителям аналізувати рівень навчальних досягнень учнів, рівень їх вихованості, розвитку з правильних позицій.

 Необхідна умова оптимізації методичної роботи – наявність

 об’єктивних даних про особистість і професійні якості кожного педагога. Ці дані можна отримати діагностуванням педагогічних кадрів.

 Можливі такі шляхи діагностування:

 - відвідування керівниками школи уроків, позакласних заходів;

 - аналіз виступів учителів на засіданнях педагогічної ради, науково-практичних конференціях, методичних об’єднаннях;

 - використання діагностичних анкет.

    Однією з форм науково-методичної роботи й управління  закладом загальної середньої освіти на демократичних засадах є педрада. Згідно з Положенням про педагогічну раду, вона є постійно діючим органом, який розглядає важливі питання освітнього процесу, а також виявом громадської думки педагогічного колективу.

 Педрада сьогодні – це колективний орган, покликаний керувати життям закладу загальної середньої освіти. Головне її завдання – створення дружного працездатного педагогічного колективу, в якому кожен відчував би себе відповідальним не тільки за доручену йому справу, а й за діяльність закладу загальної середньої освіти в цілому. Педагогічна рада виконує такі функції: планово-прогностичну, мотиваційно-цільову, діагностичну, комунікаційну, методичну.

 Для підвищення ефективності функціонування системи науково - методичної роботи у  закладі загальної середньої освіти при плануванні роботи враховуються вимоги, які випливають з об'єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:

 - практична спрямованість;

 - науковість;

 - конкретність;

 - систематичність та системність;

 - оперативність;

 - оптимальне поєднання різних сучасних форм та методів роботи.

 Планування науково - методичної роботи будується на основі діагностики та аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково - методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства, науково - методичної проблеми школи.

 У методичній роботі враховуються індивідуальні, групові та загальношкільні форми роботи.

 До індивідуальних форм роботи відносяться:

 - діагностування;

 - стажування / наставництво;

 - самоосвіта;

 - конкурс „Учитель року";

 - атестація;

 - індивідуальні консультації, співбесіди;

 - творчі звіти;

 - видання методичних посібників, розробка авторських програм,

 підручників;

 - практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в

 позакласній роботі;

 - висвітлення в засобах масової інформації;

 - фестиваль педагогічних ідей та інновацій.

 До групових форми роботи відносять:

 - методичні об'єднання;

 - творчі групи;

 - семінари - практикуми;

- тренінги;

 - випуски методичних бюлетенів;

 - лабораторія інноваційних технологій: експериментальна робота щодо запровадження нових навчальних програм; застосування в навчально - виховній роботі інноваційних технологій та методик;

 - видання методичних посібників, розробка авторських програм, підручників;

 - висвітлення в засобах масової інформації.

До масових форми роботи відносять:

 - педради;

 - інструктивно - методичні наради;

 - методичні виставки;

 - предметні тижні;

 - науково - практичні конференції;

 - педагогічні читання;

 - педагогічні зустрічі;

 - дні відкритих дверей;

 - „круглий стіл";

 - огляд методичної літератури.

 Структура науково - методичної діяльності та внутрішньо шкільний контроль.

       На всіх етапах розвитку школи головним завданням було і залишається підвищення рівня професійної майстерності педагогів. Учитель школи - це спеціаліст, який може оновлювати, вдосконалювати зміст своєї діяльності. Впоратися з цим завданням можна тільки за умови добре організованої та спланованої роботи шкільних методоб'єднань, оскільки в системі роботи методоб'єднання одним з провідних напрямів його діяльності є підвищення педагогічної майстерності вчителя без відриву від основного місця роботи. Вдосконалення професійної майстерності вчителя є одночасно й серйозним поштовхом до самоосвіти, умовою успішної, творчої праці.

 Методичні об'єднання є головною формою науково - методичної роботи школи.

Діяльність методоб’єднань спрямована на вирішення таких завдань:

 - забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і

 прийомів навчання та виховання школярів;

 - постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки

 педагогів для організації та здійснення освітнього процесу ;

 - обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації

 навчання й виховання;

 - забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики;

 - створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою

 діяльністю педагогів.

 Робота методичних об'єднань передбачає:

 - діагностику утруднень вчителів, вихователів, класних керівників і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;

 - вдосконалення педагогічної майстерності;

 - розробку основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково - практичної діяльності учнів (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань);

 - вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду;

 - здійснення моніторингу ефективної діяльності членів методичного об'єднання;

 - наставницький супровід становлення педагогічної майстерності, професійної компетентності молодих вчителів;

 - участь в атестації педагогічних працівників.

Робота методоб’єднань відбувається в двох напрямах:

 1. Теоретична частина - запровадження інноваційних технологій у освітній процес, використання новітніх технологій; обговорення питань організації та здійснення контрольних зрізів знань.

 2. Практична частина - відкриті уроки, самоосвіта, творчі звіти тощо.

 Реалізація запланованої роботи методоб'єдання відбувається через усі вище зазначені форми, провідними з яких є:

 1. Робота методоб'єднань з питань теорії та методики навчальних предметів.

 2. Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду.

 3. Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів.

 4. Керівництво творчою роботою учнів.

 5. Робота наставників з молодими вчителями.

 6. Робота творчих груп.

 7. Взаємовідвідування уроків.

 8. Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок.

 9. Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО.

 10. Захист проекту уроку, позакласного заходу.

 11. Участь в методичних виставках.

 12. Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів учбового процесу.

 13. Проведення методичних тижнів.

 14. Обмін досвідом.

 15. Курсова підготовка та атестація.