Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія



Масові заходи

29.01.2024

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. 

 

 

27 січня-Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і що отримало назву - Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

 

В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи. Маніпуляції громадською свідомістю, нездорові ідеї і злочинне замовчування, які супроводжували весь цей жах, не давали тоді повною мірою усвідомити справжній стан речей, і це сумно. Однак все світове співтовариство здригнулося, коли почали відкриватися факти і підтвердження подібних злодіянь, причому в справжніх «промислових» масштабах. Ми не повинні допустити, щоб подібне ще хоч коли-небудь повторилося!

 

 

12 січня 2024 року.  

Бібліотечний урок.

Тема: Довідкова література  (для учнів 6 класу)

Бібліотекар: Удовіченко М.М.

Мета: Дати учням загальні відомості про довідкову літературу та навчити користуватися словниками, довідниками та енциклопедіями. До­помогти дітям проникнути у світ нового і цікаво­го, прищепити любов, навички та інтерес до чи­тання довідкової літератури.

Обладнання: Книжкова виставка «Мовні скар­би української мови», словники, довідники, ен­циклопедії, мультимедійна презентація.

    І. Організаційний момент

Бібліотекар. Читаючи книгу, газету, журнал, слухаючи радіо чи дивлячись телевізор, спілкую­чись, ви, напевне, зустрічали слова, вирази, зна­чення яких вам незрозумілі. Що ж ви робите в та­ких випадках? Звичайно, запитуєте батьків, вчи­телів, друзів, але корисніше і цікавіше самому знайти потрібну інформацію. А її ви отримаєте, коли звернетеся до довідкової літератури.

Тож запрошую вас на розмову про літера­туру довідкову. А допомагати мені сьо­годні будуть юні ерудити 8 класу, які підібрали цікавий матеріал.

 

Слайд 3. Довідкові видання — це видання, які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слово з однієї мови на іншу.

Бібліотекар. Які є довідкові видання? Давайте відгадувати загадки.

Слайд 4.

Я тобі відкрию світ —

Тільки вивчи алфавіт.

Помічник, не витівник,

Мудрий вчитель твій... (словник).

 

Не день, не два, не один вік

Нам чесно служить... (довідник).

 

          В тому сила вся моя,                       
Що я — ... (енциклопедія).                           
 

Бібліотекар. Пригадаємо, яке ж значення мають ці слова? (На поличці знаходять значення слів)

II. Повідомлення теми і мети.

Бібліотекар. Отож мова сьогодні піде про довідкову літературу.

Прошу звернути увагу на виставку книг, яка має назву «Довідково-інформаційний фонд». На перший погляд може здатися, що тут стоять ті самі книги, що є загалом у бібліотеці. Але це враження помилкове. Бо саме тут зібрані й упорядковані книги, які за змістовними озна­ками призначені для швидкого і якісного за­доволення інформаційних потреб читачів.

Різні за тематикою і цільовим призначен­ням ці книги є обов'язковою частиною бібліотечного фонду. Отже, до довідкової літератури слід віднести:        

1. словники;                                          

2. довідники;

3. енциклопедії.

Високо цінував словникові видання відо­мий український поет Максим Тадейович Рильський. В його поетичній скарбниці є прекрасний вірш «Мова». У цьому вірші як прекрасна порада для нас звучать такі слова:

Слайд 5.Не бійся заглядати у словник:

Це пишний сад, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

III. Пояснення матеріалу.

Бібліотекар. Спочатку ми завітаємо в гості до словників.

Слайд 6.

Словником я звуся,

В море слів із вами йду,

Говорить, писать навчу я,

В світ широкий поведу.

 Словник - це довідкова книга, яка містить зібрання слів розташованих у певному поряд­ку (переважно в алфавітному чи тематичному).

У нашій країні словники «незрозумілих слів» з'явилися ще в часи Київської Русі, в ХІІІ ст. Спочат­ку всі відомості розміщувалися без будь-якої послідов­ності, а вже з XVIст. слова стали розташовувати за алфавітом, їх почали називати «азбуковниками».

Щоб відшукати незрозуміле слово, знаходять сторінку з літерою, з якої починається слово, а за літерою вже і потрібне слово.

Бібліотекар. Слайд 7 -8 .  Словники поділяться на:

• енциклопедичні;

• філологічні;

• загальномовні;

• спеціальні (тематичні).

 Енциклопедичні словники поясню­ють не слова самі по собі, а означені ними понят­тя. Наприклад: яблуко - соковитий багатосім'яний плід, який не розкривається.

Бібліотекар. Філологічні словники у свою чер­гу поділяються на:

• орфографічні;

• словник антонімів;

• словник синонімів;

• іншомовних слів;

• словник епітетів тощо.

 Орфографічні - містять відомості, як правильно писати те чи інше слово.

Словник антонімів — допоможе підібрати про­тилежне за значенням слово.

Словник синонімів - містить слова схожі за значенням.

Словник іншомовних слів — вміщує слова, за­позичені з інших мов.

Словник епітетів — без нього не обійтися, ко­ли пишеш твір.

Бібліотекар.Давайте підберемо епітети до сло­ва «очі»: добрі, лагідні, теплі... Спробуйте про­довжити цей ряд. Якщо зазирнете до словника - не повірите власним очам: там міститься понад 400 епітетів до цього слова.

      Серед      загальномовних найбільш   розповсюджені   двомовні   пере­кладні  словники:   російсько-англійсь­кий,   українсько-французький,   французько-український та інші. Спеціальні або тематичні - кожен такий словник, як правило, присвячений одній темі або одній галузі знань (промистецтво,   про  тварин  та  інші).   Спеціальні словники (тематичні) називають ще універсаль­ними. (Демонстрація  словників).

Буває, що слово відоме давно,

А знає не кожен, що значить воно —

 І тут у пригоді стає визначник

Скарбів наших мовних

Тлумачний словник.

Бібліотекар. Чи користувалися ви вже словни­ками? Я тримаю в руках читанку за 3 клас. При­гадайте таке оповідання «Привчайтесь працювати із словниками!».

Отже, із словниками, бачу, ви товаришуєте вже давно. То ж скажіть мені, які словники є у ваших підручниках із рідної мови, української та за­рубіжної літератури?

(Робота з підручниками).

Давайте познайомимося із «Пам'яткою учня-читача». (Роздати пам'ятки).

Пам'ятка учня-читача

 

І. Якщо вам потрібно дізнатися:

•   як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;

•  як правильно вимовляти, наголошува­ти слова - до орфоепічного;

• походження слова - до етимологічного;

• значення слова, його стилістичне вико­ристання і граматичне оформлення до тлумачного словника.

ІІ. Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи, такі як затемнення, повінь, землетрус, чи про видатних діячів культу­ри, науки, спорту, про географічні відкрит­тя, історичні події - звертайтеся до енцикло­педичних словників.

 ІІІ. Для того щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти ним правильно користуватися.

У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а у довідниках - за окремими темами. Словникова стаття починається із заголовка. У філологічних словниках заголовок завжди має наголос.

IV. У словниках-довідниках завжди зібрані знання, нагромаджені багатьма поколіннями. Звертайтеся до них, читайте їх як художню кни­гу, вони завжди і в усьому допоможуть вам.

Бібліотекар. Слайд 9 -10  А зараз завітаємо в гості до енциклопедій.

Я велика й дуже мудра –

Все на світі знаю.

Дарувати людям розум

Над усе бажаю.

Енциклопедія - слово грецького походження, означає «навчання по всьому колу знань». Тлума­чення цього слова постійно змінювалося:

• в античному суспільстві він означав 7 вільних мистецтв;

• в Західній Європі - «збірник різноманітного змісту»; потім під енциклопедією почали ро­зуміти «класифікацію знань», а поступово термін набув сучасного значення, як наукове ви­дання, яке повідомляє найбільш суттєві відо­мості з усіх галузей знань, або з однієї якої-небудь галузі.

• в Стародавньому Китаї в ХП-Х столітті до на­шої ери вже створювали енциклопедії;

• в Європі в XVIIIст. з'явилася «Енцикло­педія», автором якої був відомий письменник, філософ Д. Дідро. Він залучив до створення своєї «Енциклопедії» багатьох письменників і вчених Франції - Вольтера, Руссо, Монтеск'є. Про них ви дізнаєтеся з уроків історії та зарубіжної літерату­ри у 8-9 класах.

• у 1890 році у Петербурзі вийшов «Енциклопе­дичний словник Блокгауза і Ефрона», який налічував 62 томи та ще й 4 додаткові томи. Тут було зібрано статті з усіх галузей світу. Цей слов­ник був високо оцінений як довідкове видання і в наш час теж має велике значення.

Нині виходять із друку сотні назв літератури енциклопедичного характеру.

Бібліотекар. Енциклопедії є:

• універсальні,

• національні,

• галузеві,

• регіональні.

Слайд 11. Універсальні енциклопедії містять знання з усіх галузей знань та практичної діяльності.

Найбільша енциклопедія має 66 томів.

Галузеві енциклопедії містять знання з окре­мих галузей («Медична енциклопедія», «Дитяча енциклопедія» ).

Національні енциклопедії - універсальні науково-довідникові видання (УРЕ -17 томів).

Регіональні енциклопедії - енциклопедії окре­мого регіону, області, міста.

Бібліотекар. Давайте завітаємо в гості й до довідників.

Слайд 12

Ви про мене, діти, чули,

Я - розумний довідник.

Довідки про все я маю

І порядок поважаю,

А статті зручно шукать.

Вони ж за абеткою стоять.

 Довідники - видання, які містять короткі відомості, а їх мета — забезпечити читача відомостями з того чи іншого предмета.

Як правило, довідники - невеликі за змістом ви­дання, здебільшого використовуються в навчаль­них процесах учнями, студентами, вчителями.

Бібліотекар. Довідники є

• енциклопедичні;

• тематичні.

Енциклопедичні довідники - найбільші за обсягом.

Тематичні довідники:

•наукові (укр. мови);

• побутові (телефонний, довідник фотог­рафій тощо);                                                       
також є календар-довідник.                             

IV. Закріплення. Практична робота.

На карточках дано завдання. Потрібно за допо­могою довідкової літератури, знайти значення або визначення слів.

V. Підсумок уроку.

Бібліотекар. Хочу звернути вашу увагу на вис­тавку «Мовні скарбниці рідної мови». Погляньте, яке розмаїття довідкової літератури чекає на вас сьогодні. Особливої уваги заслуговують довідни­ки, випущені видавництвом «Освіта» в різні часи. Пам'ятайте, що довідкова література може ви­пускатися комерційними видавництвами, а вони, в першу чергу, дбають про прибуток, а не якість.
Тому в них дуже часто можна зустріти помилки.

 На закінчення хочу розповісти вам давню леген­ду. Якось до мудреця привели людину, щоб той визначив рівень її культури, розвитку. Але не­знайомець на запитання мудреця відповідав мовчанням. І мудрець вигукнув: «Скажи хоча одне слово - і я скажу, хто ти!» Мовлення - дзеркало нашого розуму, душі. «Заговори, щоб я тебе побачив». Чи можливо це на­справді? Поясніть. (Відповіді учнів).

 

 

Сценарій бібліотечного уроку до Національного тижня читання-2023.

«Українська мова – річка часу».

Мета:  ознайомити дітей з витоками писемності та рідної мови, показати значення рідного слова для кожної людини; розвивати відчуття краси рідного слова; виховувати в учнів любов до книги, до Батьківщини, до рідної мови.

Тип заходу: бібліотечний урок.

Обладнання: комп’ютер, виставка книг.

Ведучий-бібліотекар: Доброго дня! Рада вітати вас на тижні, приуроченому Національному тижню читання! Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця мова українська. Із сивої давнини бере початок вона. Є мова – є і пам'ять про наше минуле, наших дідів-прадідів. І повинна жити мова, яку возвеличували в ті далекі часи українські письменники: Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Леся Українка, Тарас Шевченко, Володимир Сосюра та багато інших. Їх слова підхопили гідні сини і дочки українського народу, збагатили та принесли в скарбницю духовності України.

Учень 1:

Рідна мова

Мово рідна, слово рідне!

Хто нас забуває.

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову тож забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне, -

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

                        (С.Воробкевич)

Учень 2:

Чому люблю я українську мову

Чому люблю я українське слово,

Співучіше за пісню солов’я?

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привіту,

Такі красиві, сонячні пісні?

Вкраїнська серед мов усього світу

Здається найбагатшою мені.

І зайвих слів для вислову не треба –

Є речення короткі  і ясні.

Вона подібна зорепаду з неба,

Польоту птаха у височині.

…Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сія…

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця - моя! 

(Наталія Жовнір)

Учень 3:

Любіть рідну мову

Вивчайте, люди, рідну мову,

Дітей, онуків  нею вчіть.

Її, як пісню колискову,

Як матір в серці бережіть.

Любіть цю мову, як кохану,

В похмурі і щасливі дні.

Любіть її, як Богом дану

Лиш українцям на Землі.

За милозвучність барвінкову,

За присмак сміху й полину

Плекайте, люди, рідну мову,

Любіть, як сонце, як весну.

Як хліб, як Землю, як Свободу

Любіть, як горду нашу Суть.

Безсмертя й велич свого роду

Нащадки в мові збережуть.

Моліться ж мовою своєю,

Хай біль і радість в тих словах

До Бога линуть над Землею

І освятять стражденний шлях.

Встає зоря в імлі ранкова,

Над Україною встає…

Любіть же, люди, свою мову,

Нас світ по мові пізнає.  (Людмила Ларіонова)

Ведучий: Не випадково ми розпочали наш бібліотечний урок саме поезією про рідну мову, бо цього тижня ми святкуємо 9 листопада День української писемності та мови. Людина народжується і від батьків отримує неоціненний скарб – рідну мову, яку вона має оберігати і шанувати. А ще треба знати історію виникнення писемності.

 

(Бібліотекар показує презентацію про виникнення писемності та рідної мови).

 

Ведучий: Для щирої бесіди, для гарного настрою зібрала сюди нас рідна мова. А чи добре ви, діти, знаєте українську мову та історію нашої держави? Давайте зараз перевіримо.

 

ВІКТОРИНА

 

Завдання № 1. Відгадай

1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (Писанка)

2. Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед Пасхою, як засіб від злих сил. (Верба)

3. Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди. (Калина)

4. Чим прикрашають голову українські дівчата. (Вінок)

5. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (Рушник)

6. Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорізька січ)

7. Який із найдревніших знаків є малим гербом України? (Тризуб)

8. Як називалась перша слов’янська держава? (Київська Русь)

9. Як називається основний закон України? (Конституція)

10. Як звали сестру Кия, Щека, Хорива? (Либідь)

11. Які кольори державного прапора України? (Синій, жовтий)

12 Назвіть велике зібрання творів Т. Шевченка. (Кобзар)

13. Що означає слово «козак»? (Вільна ,незалежна людина)

 

Завдання №2: Склади прислів’я.

1 група:

1.  Зробив діло… (гуляй сміло).

2.  У дитини заболить пальчик,  … (а в матері серце).

3.  Слово не горобець, … (вилетить не спіймаєш).

4.  Праця годує,  … (а лінь марнує).

5. Книга корисна, коли її …(читають)

2 група:

1.    Бджола мала, …(а й та працює).

2.    Мудрим ніхто не вродився, а…(навчився).

3.    Від теплого слова …(і лід розмерзає).

4.    Друга легше знайти,  … (ніж зберегти).

5.  Хто більше читає, той …(більше знає).

3 група:

  1. Гостре словечко… (коле сердечко)
  2. Хліб, сіль їж, а… (правду ріж)
  3. Без діла жить… (тільки небо коптить).
  4.  Книга вчить, як на світі …(жить).
  5. Хочеш їсти калачі, … (не сиди на печі).

 

Завдання № 3: Читання скоромовок.

1. Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

2. Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок – сорок морок.

3. Рак рачкує до крамниці,

Щоб купити рукавиці.

 

Завдання № 4: Відгадування загадок.

Що стоїть посеред Києва?
(Буква «Є»)

* * *
Гора й долина – що між ними?
(Літера Й)

* * *
Чим закінчується літо,
А починається осінь?
(Буквою О)

* * * 
З «і» - лежу я на дивані,
З «и» - пливу я в океані.
(Кіт-Кит)

* * *
Це не літера, а знак – 
Не поставиш абияк!
З ким у нього дружба є?
Тільки з Ю, Я, Ї, та Є!
(Апостроф)
* * * 
Схожа я на м’який знак,
Тільки от пишусь не так.
Він – ногами догори.
Клоун, що не говори.
Я ж, мов панночка, ходжу:
Ніс – вгорі, каблук – внизу. 
(Буква Р)
* * * 
Угорі – гачок,
Унизу – гачок,
А поміж ними – язичок.
(Буква Є)
* * * 
Що за буква таємнича?
Не смішна вона, здається,
Хто ж її повторить двічі,
Той одразу засміється.
(Буква Х)
* * * 
З неї слова не почати,
Їй всередині стояти
Доля випала сумна.
Що ж за літера вона?
(Буква И)
* * * 
Коли хочеш ти читати,
То мене повинен знати.
А коли мене не знаєш,
То нічого не вгадаєш.
(Буква)
 

Завдання № 5: Склади український віночок.

Кожній групі потрібно скласти свій український віночок і розповісти про одну із квітів: що вона означає.

(Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак - квіткою мрій, символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.)

 

Завдання № 6: Утвори нове слове

До кожного слова потрібно дописати одну літеру, щоб утворилося слово з новим лексичним значенням. Наприклад: до слова «клад» додаємо літеру «с» і виходить «склад».

  1. БУРЯ     ЛАВА
  2. СУД       ЇЖА
  3. МАК      КОБЗА

 

Завдання № 7: Бліц-турнір

Це конкурс для капітанів груп. Умови: на кожне запитання давати відповідь одразу.
1. Усна народна творчість одним словом (фольклор).
2. Змалювання картин природи в художньому творі (пейзаж).
3. Опис зовнішнього вигляду людини в художньому творі (портрет).
4. Розмова двох осіб (діалог).
5. Віршований твір, який співається (пісня).
6. Синонім до слова «батьківщина» (вітчизна, рідний край).
7. Антонім до слова «старість» (молодість).
8. Знайди зайве слово: гора, горювати,гірський, гірка. (горювати).

9. Яка частина мови відповідає на питання хто? що?(іменник).

10. Який рід у слова – слива?(жіночий).

 

Завдання № 8: «Літературний калейдоскоп»

1. Про кого написано «За три копи куплена»?(Коза-Дереза)

2. Кому з казкових героїв допомагало гусеня?(Івасик-Телесик)

3. Хто автор рядків «Тихесенько вітер віє…»?(Тарас Шевченко)

4. Як називається пісня, яку співають на Різдво?(Колядка)

5. Короткі влучні вислови повчального змісту?(Прислів’я)

6. Жартівливі вислови складені зі слів важких для швидкого читання.(Скоромовки)

7. Хто такий Нестор Літописець?(Учений, монах)

8. З якої казки «Мій Котику, мій братику. Несе мене Лиска…»(«Котик і Півник»)

9. Який кущ пишається над водою в поезії Т. Шевченка?(Калина)

10. Образні влучні вислови, часто римовані, але без повчального змісту.(Приказки)

 

Ведуча: Дуже добре діти, що ви так багато знаєте про українську мову, багато читаєте, цікавитесь! Бо справді, рідна мова – це наш скарб! Бережіть її - рідне слово! Бо ми всі – діти нашої неньки України! Хочу на прощання ще раз Вам нагадати:

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов'їну. (Володимир Сосюра)

До побачення! До нових зустрічей!

 

Акція «Національний тиждень читання-2023».

Цьогоріч вона відбудеться із 04 до 10 грудня. Ця Всеукраїнська інформаційно-просвітницька акція має на меті консолідацію українського суспільства навколо читання як життєвої стратегії.

Цьогоріч гасло Акції – «Бути своїми», в яке ми вкладаємо безліч сенсів і практичного змісту. Ми переконані, що читання важливих книжок  сприяє єднанню українського народу, формуванню нашої ідентичності, збереженню культурно-мовної спадщини держави. Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями. За допомогою Акції ми хочемо привернути увагу до важливості і приємності читання, надихнути учнів відвідати бібліотеку чи книгарню. Учні Харківського ліцею № 17 залюбки взяли участь у акції.

 

Миколай Чудотворець - один із найшанованіших святих у православ'ї. Його вважають покровителем сиріт, бідних, хворих, мандрівників, військових та ув'язнених. Вважається також, що цей святий став прообразом Санта-Клауса. День пам'яті чудотворця - у грудні, але за новим церковним календарем дата свята зсувається. День пам'яті святого Миколая традиційно 19 грудня. Але з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар дати неперехідних свят зрушилися. Тому День святого Миколая за новим стилем тепер відзначають на 13 днів раніше - 6 грудня 2023 року.

 

6 грудня 2023 року в Україні відзначають День Збройних Сил — свято, яке від часу його заснування тридцятиліття тому завжди зустрічали з гордістю та пошаною.

Особливого значення День Збройних Сил України набув від 2014 року, після початку збройної російської агресії проти українського народу та держави. Тоді воїни Збройних Сил України з честю виконали своє призначення, зупинивши підступного ворога на сході країни.

Воістину загальнонаціональним це свято стало після початку широкомасштабного нападу російської федерації на Україну. Сьогодні ми вдруге відзначаємо День Збройних Сил України в умовах великої війни за державний суверенітет і незалежність України, за право українського народу на вільне життя у вільній країні.

Збройні Сили — це міцний щит і разючий меч України. Мужні воїни української армії, найкращі сини і дочки українського народу, твердо тримають ворожий удар і безжально б’ють ворога, неухильно наближаючи перемогу.

Непоборні ті збройні сили, які єдині зі своїм народом

Непереможна та армія, що боронить рідну землю.

 

 

Щороку наприкінці листопада в Україні відзначають траурну дату - День пам'яті жертв Голодомору. Цього дня ми вшановуємо пам'ять усіх людей, які загинули під час трьох голодоморів у ХХ столітті. Дата встановлена з метою вшанування пам'яті мільйонів загиблих українців, які стали жертвами геноциду радянською владою.

Коли День пам'яті жертв голодоморів у 2023 році - дата та історія

Цей пам'ятний день було започатковано указом Леоніда Кучми у 1998 році і тепер відзначається щорічно в четверту суботу листопада. В 2023 році День пам'яті жертв Голодомору припадає на 25 листопада.

Це офіційне свято присвячене пам'яті жертв усіх трьох голодоморів, які були у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Особливо трагічним був Голодомор 1932-33 років, який забрав від 4,5 до 10 мільйонів життів, залежно від різних оцінок.

Цей Голодомор, організований радянською владою, визнаний геноцидом українського народу у 31 країні світу. Упродовж тривалого часу Радянський Союз заперечував факт масової загибелі українців від штучного голоду. Журналістам заборонялося писати на цю тему. Тільки після здобуття незалежності України було розсекречено архівні документи та свідчення очевидців.

 

Масовий голод охопив усі області УРСР, особливо центральні регіони. Найважчим періодом Голодомору була перша половина 1933 року. За наказом Сталіна в українців вилучалося все зерно та будь-які запаси. Від розпачу селяни їли солому, кору дерев, шкіряне взуття, інколи навіть вдавалися до канібалізму.Традиційно цього дня організовують загальнонаціональну хвилину мовчання, якою вшановують пам'ять усіх померлих. У храмах України проводяться поминальні богослужіння. У траурну дату організовуються інформаційні заходи та проекти про голодомори.У День пам'яті жертв голодоморів проводиться акція "Запали свічку пам'яті". Кожен українець може запалити свічку на вікні після хвилини пам'яті. Свічки також запалюють біля пам'ятників жертвам Голодомору, в храмах і в "Меморіалі жертв Голодомору" в Києві. 

 

 

 

27 жовтня 2023-День української писемності та мови. Учні 5 класів взяли активну участь

у флешмобі "Я розмовляю українською"!

 

Всесвітній день тварин (англ. World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їхнього добробуту, що відзначають щороку 4 жовтня.

Історія цього дня починається з 1925 року, коли його вперше організував у Берліні німецький письменник і зоозахисник Генрих Циммерманн[de]. Спочатку Циммерманн запровадив цей день 24 березня, але 1929 року переніс його на 4 жовтня. Він активно поширював свою ідею, і 1931 року міжнародний конгрес прихильників руху захисту прав тварин, який відбувався у Флоренції (Італія), одноголосно ухвалив пропозицію оголосити 4 жовтня Усесвітнім днем тварин[1].

Дата проведення Усесвітнього дня тварин була вибрана не випадково. 4 жовтня — день пам'яті Франциска Ассизького (віддав Богові душу 3 жовтня 1226 року), одному з найбільш шанованих в католицькій церкві святих. Франциска Ассизького католики вважають покровителем тварин[1].

Ідея проведення такого дня прижилася по всьому світу і 2008 року різні заходи, приурочені до цієї даті, відбулися вже у 66 країнах світу.

В Аргентині цей день відзначають 29 квітня, у день пам'яті про смерть Ігнасіо Лукаса Альбаррасіна (1926), засновника Аргентинського товариства захисту тварин й автора Закону про захист тварин. Щорічно 66 країн світу проводять різні заходи в Усесвітній день тварин. У цей день різні товариства із захисту прав тварин проводять акції в багатьох країнах світу. Вони закликають людей відмовитися від необдуманого знищення тварин заради задоволення своїх далеко не найголовніших потреб.

 

Крім того, Всесвітній день тварин — це привід нагадати людям про їхню відповідальність за домашніх тварин, які для багатьох людей стали справді незамінними членами сім'ї.

 

 

У 2023 році Україна вперше відзначатиме День захисників і захисниць 1 жовтня. Це свято відзначається в Україні на державному рівні від 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.

 

Від цього року День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня у звʼязку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря. Адже це свято збігається з Покровою Пресвятої Богородиці, що не випадково. Пресвяту Богородицю дуже шанували козаки, а Покрова для них була одним із найвеличніших свят, за що й отримала другу назву – Козацька Покрова. Козацькі традиції бережуть і розвивають сучасні захисники і захисниці України.

 

 

 

 

 

Єдиний перший урок, присвячений темі ментального здоров’я – «Ти як? Повертаємось до школи». 1-6 класи

 

Єдиний перший урок, присвячений темі ментального здоров’я – «Ти як? Повертаємось до школи» 7-11 класи

Презентація "Ти як? Повертаємося до школи".

 

бібліотечний урок для учнів 5-6 класів

«Моя Україна! Наша сила в єдності»

Підготувала бібліотекар

Харківської спеціалізованої
школи І-ІІІ ступені № 17
Сомова Юлія

Миколаївна

Тема: «Моя Україна! Наша сила в єдності»
Мета уроку:

 виховна формування в учнівської молоді розуміння єдності та

цілісності України, виховання любові до рідного краю, рідної мови, почуття
причетності до всіх подій, що відбуваються в Україні; пробудження
національної самосвідомості;
 пізнавальна розширення поняття про єдність, незалежність і
суверенність нашої держави;
 навчальна розвиток у вихованців бажання брати посильну
участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави; почуття
гордості за свій народ, країну, готовності здобувати якісну освіту і
розумними справами збагачувати рідну землю.
Форма проведення: розповідь з елементами довідок.
Тривалість: 45 хвилин.
Обладнання: портрети та збірники творів Тараса Шевченка, Лесі
Українки, Остапа Вишні.
Бібліотекар: Доброго дня! Сьогодні ми поговоримо про важливість єдності
України, про нашу співочу мову, про українських письменників, що дбали про
українську мову, оспівували її.
Україна… Рідний край… Золота чарівна сторона, земля рясно уквітчана,
зеленню закосичена. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб
висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть. З давніх-давен
линула по світу слава про Україну, про її щирий веселий працьовитий народ,
про лани широкополі і Дніпро, і кручі, про гаї зелені і землю родючу.
Щасливі ми , що народились і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій
землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші
батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були,
скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, почувши рідне
слово…
Ми можемо втішатися тим, що наша держава ніколи не вела
завойовницьких воєн, не поневолювала інших народів, а лише захищала свої
землі від ласих на чуже добро загарбників. На жаль, цілі сторіччя ворогам
вдавалось панувати над Україною, майже всі вони переконували світ, що вони
несуть добро і щастя для українського народу, а насправді несли горе і смерть,
грабували наші землі, убивали наших героїв. Зараз настали дуже важкі часи для
нашої неньки-України. Наша країна палає вогнем, гинуть кращі сини і доньки
нашої країни, бо підступний ворог намагається розірвати Україну на шматки,
посіяти насіння зла, ненависті, жорстокості між українцями. Але не зламає дух
український, не здолає наш патріотизм і прагнення до волі, до перемоги ніякий
ворог.
Сьогодні я хочу розповісти вам про відомих українських письменників,
які прославляли нашу Україну та дбали про рідну мову.
Тарас Григорович Шевченко ( демонстрація портрету поета, збірників його творів).

Народився (25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська

губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська
область, Україна) — 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська
імперія) ,український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, г
ромадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського
національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Автор відомої
збірки віршів «Кобзар». 4 травня 1840 року з'явилося перше друковане
оголошення про продаж «Кобзаря», який швидко розійшовся, його вихід, навіть
урізаного цензурою, був подією великого літературно-суспільного
значення. Перший «Кобзар» ще не мав відвертих закликів до революційних дій,
проте весь він містив протест проти суспільної несправедливості й поривання
до вільного життя. У розробці історичних тем Шевченко не уник певної
ідеалізації минулого України. Твори Шевченка потрапили до Білорусі, на
Кавказ й за кордон (у Прагу). О. Афанасьєв-Чужбинський, який в середині XIX
століття служив на Кавказі, писав: «Скрізь, де знаходив кілька українців, чи в
колі чиновників, чи в якомусь полку, скрізь зустрічав я пошарпані екземпляри
„Кобзаря“ та „Гайдамаків“ і повне, щире співчуття до їхнього автора».Реакція
російських критиків здебільшого була агресивна: рецензент з «Сєвєрной
пчєли» писав, що «особливої української мови немає», інші рецензенти
називали українську мову «гібридним діалектом» «безперспективною» та
«мужицькою» й вважали що українська мова не має шансів на існування.
Шевченко написав 237 віршів та поем, із них 235 українською та 2 російською
мовами. Багато віршів Шевченка мають декілька варіантів. Зокрема відомі три
редакції поеми «Відьма» (первісний варіант назви — «Осика», 1847), дві
редакції поеми «Москалева криниця», дві редакції вірша «Лічу в неволі дні і
ночі» тощо. Проза Шевченка налічує 11 творів: 9 повістей, написаних російською мовою
між 1852—57 роками; два уривки з інших п'єс; уривок віршованої трагедії
«Никита Гайдай» (1841) російською мовою та драма «Назар Стодоля» (1843),
яка збереглася в частковому українському перекладі (усі діалоги перекладено
українською мовою, а всі описи дій залишилися російською).
Жоден вірш українською мовою не здобув такого широкого визнання
серед у світі, як Шевченків "Заповіт". Твір пройнятий прагненням бачити
прекрасну людину на прекрасній землі. Поет вірить у те, що Україна стане
незалежною, люди прозріють, а брехню буде знищено. І ми повинні виправдати
його сподівання, здолати всі труднощі на шляху нашої країни до щасливого
майбутнього. Хай його "Заповіт" стане нашим дороговказом.
(бібліотекар зачитує вірш)
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
 
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани, і гори —
Все покину і полину
До самого бога
Молитися... а до того
Я не знаю бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров'ю
Волю окропіте.
І мене в сем'ї великій,
В сем'ї вольній, новій,
Не забудьте пом'янути
Незлим тихим словом.

Леся Українка( демонстрація портрету письменниці, збірників її творів).

(справжнє ім'я — Лари́са Петрі́вна Ко́сач, у шлюбі Ко́сач-Кві́тка; 13 (25)

лютого 1871, Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська
імперія — 19 липня (1 серпня) 1913, Сурамі, Тифліська губернія, Російська
імперія (нині Грузія)) — українська письменниця, перекладачка та культурна
діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська
соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку
найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики,
розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в
галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася
до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
Колись багата волинська поміщиця, графиня Колонно-Чосновська
спитала:
— Чому ж це ви, Ларисо Петрівно, вживаєте майже завжди мужицьку мову?
— А чому ви, графине, — усміхнувшись, відповіла Леся Українка, — вживаєте
мужицький хліб та все інше, придбане мужицьким трудом?
У канон української літератури Леся Українка ввійшла передусім як
поетеса хоробрості й боротьби. Тематично багату її лірику трохи умовно (з
уваги на взаємозв'язок мотивів) ділять на особисту, пейзажну та громадянську.
Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю,
особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова, соціальні та
громадські мотиви. Серед мистецької спадщини — збірки поезій «На крилах
пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня
казка» (1893), «Одно слово» (1903), «В катакомбах» (1905), «Лісова
пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913).
( бібіліотекар зачитує вірш)
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?
Ти моя щира, гартована мова,
Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.
 
Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.
Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!
Остап Вишня ( демонстрація портрету письменника, збірників його творів).

Народився 1 (13) листопада 1889 року на хуторі Чечва, біля містечка

(тепер село) Грунь, нині Охтирський район Сумської області, в багатодітній (17
дітей) сім'ї відставного солдата Михайла Кіндратовича Губенка та його
дружини Параскеви Олександрівни. Батько працював на поміщика, його дід по
батьковій лінії був у Лебедині шевцем, дід по матері — у Груні хліборобом.
Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові, далі навчався
в Київській військово-фельдшерській школі, по закінченню якої у 1907 році
працював фельдшером — спочатку в російській армії, а згодом — у
хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці. Та, як згадував
письменник, він не збирався присвятити себе медицині — тож, працюючи в
лікарні, займався самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і в 1917
році вступив до Київського університету; однак невдовзі залишив навчання та
цілком віддався журналістській і літературній праці. Вчився добре.
З 1918 року мобілізований до Армії УНР у медичні частини. Зробив
швидку кар'єру — у полон до більшовиків потрапив 1919 у ранзі начальника
медично-санітарного управління Міністерства залізниць УНР. У його
розпорядженні були всі залізничні шпиталі, в яких лежали хворі офіцери і
вояки Української Галицької армії, Дієвої армії Української Народної
Республіки.
 
Творчість
Остап Вишня проводив і велику громадську роботу. Він брав участь у
діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», в організації та редагуванні,
разом з Е. Блакитним, перших двох номерів журналу «Червоний Перець» (1922)
і далі працював у цьому журналі, коли в 1927 році було поновлено його вихід.
Відома робота Остапа Вишні в оргкомітеті Спілки письменників.
Його знайомі оповідають, що Вишня рятував своїх товаришів гумором у
в’язниці, де він сидів приблизно з кінця 1919 по весну 1921 року; і в тюрмі
 у Харкові, де він сидів з 26 грудня 1933 по весну 1934 року, і в концтаборі на
Печорі 1934–1943 pp. Коли 1931 року був арештований Максим Рильський, з
яким Вишня дружив так само міцно, як з Хвильовим, Кулішем і Досвітнім, то
Вишня, не боячись накликати на себе гнів, кинувся з Харкова до Києва на
допомогу безрадній родині поета, а після щасливого звільнення Рильського з
тюрми — забрав його до себе в Харків на кілька тижнів на гостини.
Арешт і ув'язнення
1933-го року популярний письменник був превентивно звинувачений у
контрреволюційній діяльності й тероризмі та запроторений до таборів ГУЛАГу.
1934 року в табірному щоденнику Остапа Вишні з'явився запис: «А хто ж? Хто
ж співає, крім українців? Скрізь тепер їхні пісні лунають — по тайгах, по
тундрах… Аби не плакали — хай співають!»
Звільнений і повернувся до літературної праці 1943 року. Вишню мали
розстріляти, але його врятував щасливий випадок. Гумориста перекинули
просто з арештантського барака на Печорі (Комі АРСР) до письменницького
кабінету в щойно реокупованому Києві.
Перший твір після концтабору — «Зенітка». Другий і останній період
творчості був непростим для Вишні. Щоби приховати свою справжню сатиру,
він відточує образ героя-оповідача, мудрого, дотепного, задиристого часом, але
сумного. Після закінчення Другої світової війни Остап Вишня також став
членом редколегії журналу «Перець» і активним його співпрацівником.
 
У власних творах Остап Вишня найбільше висміював слабкості (духовне
ледарство) особисті, своїх земляків, вважаючи, що «кому вже немає духу
посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися».
Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і
гумору. Започаткував новий жанр — усмішка. Усмішка — це різновид
фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня. Загалом, автор
«Вишневих усмішок» зробив значний внесок у розвиток української сатиричної
літератури та значно доповнив традиції жартівливого жанру в українській
літературі розпочатого його попередниками — Тарасом Шевченком, Іваном
Франком, та Лесем Мартовичем.
 
Ось такі відомі українські письменники боролися за нашу рідну мову, робили
величезний внесок у її збереження.
Хочу завершити наш урок гуморескою відомого українського поета-гумориста Павла Глазового.

«Про мову, язик і корову»

Павло Глазовий, гумореска.
 
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші — не мина жодної крамниці.
Попросив він:
— Покажіть кухлик той, що з краю.
— Продавщиця:
— Что? Чево? Я нє понімаю.
— Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка.
— Да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка.
— Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
— На Вкраїні живете й не знаєте мови.
— Продавщиця теж була гостра та бідова.
— У мєня єсть свой язик, ні к чему мнє мова.
 
— І сказав їй мудрий дід:
— Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика, а не знає мови…
 
Дякую вас за увагу! Слава Україні!

ЛІТЕРАТУРНИЙ МАРАФОН "КНИГИ, ЩО НАДИХАЮТЬ"

 

 

 

Тема. Бібліотечний урок « Бібліотечний експрес» 2023

Підготувала
Бібліотекар ХСШ № 17
Удовіченко М.М.
Мета. Уточнити і систематизувати знання дітей про бібліотеку, знайомити із
правилами користування бібліотечними фондами; ознайомити дітей з історією
виникнення книг; викликати бажання стати активними читачами, сприяти
розвитку інтересу до читання книжок; розвивати образне мислення;
виховувати риси культурного читача.

Форма проведення: подорож

Обладнання: малюнок потяга – експреса із зупинками, маршрутний лист картки із завданнями для роботи в групах, ілюстрації казкових героїв, зразок папірусу, мультимедійна  презентація «Історія виникнення книги», виставка дитячої літератури

Хід заходу

І. Організаційний момент ( в приміщенні класу)

 

ІІ. Мотивація діяльності учнів

 

  1. Бесіда з елементами розповіді

 З давніх- давен правителі, які прагнули бачити свою державу могутньою, а її народ культурним, освіченим передусім дбали про освіту і бібліотеки.

 

 

Не було б її у нас

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час.

 

Кращої не маємо

Доброї і вірної подруги малят.

Книгу зрозумілу,

Чесну і сміливу

Всі дівчатка й хлопчики

Хочуть прочитать.

 

Друг шановний з давніх літ!

Ми побачим всю країну,

Нашу рідну Україну

Ми з тобою пізнаєм світ.

 

Що не вміє ще читати,

Ледь колисочку покине,

Просить книжку показати.

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті –

І улюблені герої будуть друзями в путі.

 

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

  • Діти, у вас є друзі? Чи раді ви зустрічі з ними?
  • У кожного з нас є друзі. З одними ви граєтесь, з іншими спілкуєтесь. Але є друзі, які приходять до нас, або ми ідемо до них тоді, коли ми захочемо. Вони ніколи не сваряться і завжди створюють хороший настрій. Вони дарують добрі поради, нічого не вимагають від нас. Вони поділяють нашу самотність і заспокоюють нас, коли нам зовсім погано. Треба тільки покликати їх, скільки вони нам відкриють, скільки принесуть радості.
  • І зараз ми вирушимо на нашому експресі на зустріч з цими загадковими друзями. ( Діти стають «ланцюжком» імітуючи потяг, відправляються до шкільної бібліотеки)
  • Чи здогадались ви, про яких друзів ідеться?
  • Так, про книжки. Бо книга – це найкращий друг. Вона ніколи не зрадить, завжди стане у пригоді. І тому ми сьогодні прийшли на зустріч з цими дивовижними друзями.  Але чому сюди?        
  • ІІІ. Основна частина заходу
  • Зупинка «Бібліотечна»

    Зустріч у шкільній Бібліотеці

     

    Тут книги розумні  живуть

    У тихій величній світлиці,

    А двері широкі відкриті ведуть

    До знань золотої скарбниці.

    Герої романів, легенд, повістей

    У тиші говорять із нами.

    В книжках відкриття

    Всіх великих людей,

    Думки, що хвилюють віками.

    Ведуть в невідоме, незнане книжки,

    Розрадять, коли вам нелегко,

    Для нас зберігає їх довгі роки –

    Шкільна бібліотека

    1. Вірш  «Шкільна бібліотека»
  • Виступ шкільного бібліотекаря
  • Повідомлення групи « Юних бібліографів»
    • «Бібліотека» - слово грецького походження, в перекладі – «бібліо» - книга, «тека» - зберігання, тобто книгосховище, місце для зберігання книг.
    • Вперше в Україні бібліотеки з’явились в ІХ столітті при монастирях і церквах. Засновником першої бібліотеки був князь Ярослав Мудрий, який створив бібліотеку при Софійському соборі.
    • Книги – фундамент освіти, бібліотека – основа цього фундаменту.
    • В Україні налічується 45 тисяч бібліотек: державних, вузівських, шкільних, районних, відомчих, сільських і 15 млн. читачів у них.
    1. Повідомлення бібліотекаря про фонд шкільної бібліотеки і читачів
    2. Поетична хвилинка «Книга – вірний друг»
    3. Дружба з книгою – це свято!
    4. Всі ми добре знаємо:
    5. Книго, друг ти наш незмінний,
    6. Ще найменшенька дитина,
    7. Книги – морська глибина,
  • Зупинка «Бібліокавярня»

    (Бібліотечний експрес доставляє дітей до бібліокав’ярні, що розміщена в класній кімнаті. Діти займають місця за трьома столиками для роботи в групах)

     

     

    Завдання для груп (завдання знаходяться в баночках «Джем»)

     

    Скласти білий вірш про книгу

     

     

    Скласти прислів’я про книгу ( по 2 прислівя від кожної групи)

     

     

     

    ІV. Підсумок  заходу

     

    Книга для мене – це………………………. ( свої міркування діти записують на паперових горнятках)

    Книга – найкращий друг

    Книга – порадник в дні смутку й біди.

    Книга і в радощах поруч завжди.

    В ній я находжу легенди народу

    Вірші й пісні про борців за свободу.

    В ній таємниці далеких зірок

    Про невідоме багато думок.

    Вчить вона грамоти вчить і лічби,

    Книгу всім серцем ти полюби …

    Я вже чимало дізнався із книг,

    Скільки  ж іще я дізнаюся з них!

    Серед книг всім стане нам світліш,

    Даші, Маші, Колі, Валі, Каті, Кості,

    Тож приходьте , друзі, чим скоріш

    Ви до книг приходьте чим скоріше в гості

                 Приспів

    І тоді хмарки вгорі

    Засміються дітворі,

    І на полках затанцюють ваші книжки.

    Знань струмочок задзвенить,

    Ми знання здобудем  вмить,

    Бо знання дарують наші друзі книжки.

     

    Обіцяєм з книгою дружить,

    Щоб побільше ми змогли із них дізнатись

    І найкращим другом книзі стать,

    І ніколи з нею вже не розлучатись

                      Приспів

    1. Ознайомлення з «Меню» ( види робіт)
    2. «Букслем» - рекламна гра «Я прочитав і вам раджу»( по одному представнику з групи рекламують книжку підібрану зазделегідь)
    3. «Книжковий джем» (учні перетворюються в гурманів і пригадують героїв книжок, які полюбляли солодощі). Змагання між групами
    • Пригадати і назвати героїв книжок, які вирізнялися своєю щедрістю.
    • Назвати героїв творів, які завжди «виходили з води сухими».
    • Назвати героїв творів, які вирізнялися своєю хоробрістю.
    • Чого ми можемо від них навчитися?
    1. Вправа «Сенкан» (білий вірш із п’яти рядків) Робота в групах
    2. Відеоекскурс «Історія виникнення книги»( перегляд презентації)
    3. Вправа «Авторське крісло»
    4. Вправа «Бібліофреш» - бібліографічний огляд книжкових новинок, цікавинок
    • найбільша книжка знаходиться в Державній бібліотеці Німеччини в Берліні. Це гігантський атлас вагою 120 кг.
    • Найменша книга видана 1896 року у Падуї (Італія). Розмір її 16* 11 мм що дорівнює приблизно величині нігтя на великому пальці руки.
    • Незвичайну Біблію можуть побачити відвідувачі Державного мистецтва Грузії. На важких кам’яних плитах рукою стародавнього майстра висічено 20 сюжетів Старого і Нового Завітів. Така Біблія існує в одному примір- нику, її кам’яні сторінки були знайдені у високогірному селі Цебельда.
    1. Гра «Казкове асорті»( діти заплющують очі, учитель прикріплює на спину малюнок казкового героя, учень за допомогою опису учнів відгадує хто він)
    2. Вправа «Незакінчене речення»( для кожної групи по два речення)
    • Місце для зберігання книг - …
    • Перший папір – це   …
    • Перша бібліотека в Київській Русі була заснована …
    • Всеукраїнський день бібліотек відзначається …
    • Найбільша бібліотека в Україні – це …
    • Порадить яку книжку почитати  …
    1. Вправа «Інтерв’ю»
    2. Метод «Прес»
    3. «Десерт»
    4. Вірш «Книга – порадник»
    5. Пісня «Наші друзі книжки»
  •  


    Періодичні видання для молодших школярів
  • Мета: розширити знання дітей про дитячу періодичну пресу; активізувати інтерес до неї. Розвивати уміння самостійно читати дитячу періодику. Практично ознайомити з поняттями „число журналу”, „рік видання”, „примірник”, „комплект”. Розвивати навички читання, комунікативні здібності. Виховувати любов до рідного слова.

    Обладнання: виставка дитячих журналів „Барвінок”, „Пізнайко”, „Веселі картинки”, „Соняшник”, „Малятко”, „Яблунька”, „Стежка”, „Дивосвіт”; газет „Новачок”, „Казковий вечір” та ін.

         Написані прислів’я „Хто багато читає, той багато знає”, „Журнал вчить, як на світі жить”, „Тематичний словник школяра” каталог газет та журнал.

  •                                                                                                                                                         Читай журнали та газети!

    І подолай усі тенета.

     Дізнаєшся про Всесвіт гарний,

    Труди твої не будуть марні!

    Хід уроку.

    І. Організація класу.

    ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

    ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

    1) читання анаграми

    л ж р у н а а з г е а т

    (журнал) (газета)

    2) словникова робота

    а) які значення може мати слово „журнал”?

    (класний, журнал обліку відвідування, періодичне видання)

    б) пояснення значення слів

    „Довідкове бюро”

    періодичне видання

    періодика

    газета

    журнал

    журналіст

    дописувач, редактор, редколегія, тираж, примірник.

  • 3. Робота з виставкою журналів.

    - Назвіть журнали, які є на виставці.

    - Які з них ви читали?

    - Які журнали є вдома?

    - Які журнали брали в бібліотеці?

    - Який із журналів призначений для ваших маленьких братиків і сестричок?

    - Про що говорить обкладинка журналу?

    (учень розповідає)

    Бібліотекар. А зараз поговоримо про журнали. Перший журнал вийшов в 1665 р. у Франції, в тому ж році – в Англії. В 1772 році – вийшов додаток до газети „Санкт-Петербургские ведомости”. А в 1785 році з’явився дитячий журнал „Детское чтение для сердца и разума”. В 1861 році став виходити журнал „Вокруг света”, а після революції 1905 р. з’явився журнал „Тропинка”, головним редактором якого була жінка під псевдонімом Alllegro (що в перекладі – блискучий папір).

    Робота в групах. (Практична робота)

    Зараз виконаємо невеличке завдання, кожна група отримає журнали. Завдання: коротко розповісти про що розповідає кожен журнал.

    1 група – журнал „Барвінок”

    2 група – журнал „Пізнайко”

  • 3 група – журнал „Яблунька”

  • 4 група – „Веселі картинки”, „Весела перерва”

    Кожна група опрацьовує і розповідає чим цікавий кожен журнал, які в ньому є рубрики, для якого віку розрахований, коли виходить.

    Бібліотекар доповнює відповіді дітей, звертає увагу на, що обкладинка містить № журналу, місяць, рік видання, з якого часу видається (Діти відшукують самі ці дані і повідомлять отримані відомості).

    1 група

    Зустріч з журналом „Барвінок”. Інсценізація. Кожна група може у діалозі представити розповідь про свій журнал, найцікавіше зачитують уривками.

    (Стук у двері. Входить хлопчик у костюмі „Барвінка”, декілька учнів-барвінчат)

    Вчитель. Діти, у нас гості. Хто ви?

    „Барвінок”. Добрий день, діти! Ми з радістю завітали до вас. Давайте

    знайомитись. Чи впізнали ви мене? А моїх друзів? Це барвінчата – мої читачі. Ми розповімо вам про себе. Хочете?

         Народився я в 1928 році в місті Києві. Назвали мене ім’ям весняної ніжної квітки. У мене красиві обкладинки, цікаві сторінки. Я змінюю їх щомісяця. А чи знаєте, чому? (Діти відповідають).

         Справді, так. Я виходжу в світ щомісяця і йду по всій Україні в пошуках барвінчат – читачів, молодших школярів.

          На моїх сторінках ви знайдете те, чого немає в шкільних підручниках. Я порадую вас чудовими казками, оповіданнями, легендами, переказами, познайомлю з прикметами, прислів’ями, приказками, загадками, іграми.

         Я розвеселю вас у сумні години, підтримаю в час скрути, посію у ваших душах зерна добра, щирості, любові.

  • Всі разом: „Барвінок” – друг усім,

    Він входить в кожен дім!

    Його читають геть усі:

    Батьки, і діти, й бабусі.

    І люблять наші дідусі.

    П А М ′ Я Т К А

    1. Журнал починай читати з обкладинки, на ній виділяють усі написи.

    2. Зверни увагу на номер журналу. Рік видання, хто і де видає журнал.

    3. Прочитай для кого призначений журнал.

    4. Потім розглядай кожну сторінку, прочитуй її до кінця.

    5. Якщо зустрів незнайомі слова, звернись до словників, енциклопедій, довідників.

    6. Про прочитане розповідай своїм друзям, обмінюйсь думками з ними.

    7. Подумай, як і де ти можеш використати знання, одержані з журналу.

    Гра „Бібліотекар”. Складання (колективно) каталожної картки.

    - Щоб швидко віднайти матеріал журналу, який запам’ятався, сподобався, необхідний, складемо каталожну картку, як це роблять бібліотекарі.

    На дошці запис:

    Автор.

    Назва твору (матеріалу).

    Назва журналу.

    Рік видання.

    Номер сторінки.

    Учні групами складають усно картку, найкраще складену записують.

    Фізкультхвилинка.

    - Уявіть, що ви листоноші і швидко розносите періодичну пресу. А надворі сніг і вітер, дощ і блискавка, сонечко і чисті голоси птахів.

    - Передайте руками як будете рухатись з важкою сумкою в любу погоду.

    - А зараз поза „кучер”, „барон”.

    Бібліотекар. Дорогі діти! Кожен день, в будь-яку погоду, в усі будинки приходять свіжі газети. З них ми дізнаємось про новини та події, які відбулися в різних країнах. Де знайшли залізну руду, де побудували завод, які відкриття зробили вчені, яких рекордів досягли спортсмени, як народи всієї Земної кулі борються за мир в усьому мирі. Разом з газетами та журналами до нас в будинок приходять незвичайні люди: поети, композитори, вчені, винахідники, мандрівники, політичні діячі та інші. Звідкіля газета так швидко взнає новини? Скажіть будь ласка!

    (Діти відповідають)

    Бібліотекар. Так дійсно.

    В усіх куточках світу у газети є свої кореспонденти, які уважно слідкують за життям і про саме цікаве негайно повідомляють до газети. По радіо, телефону, телеграфу приходять до редакції новини. А на наступний день ці новини з’являються в газеті. Газети та журнали друкують великим тиражем на спеціальних машинах в друкарні. Тому одночасно свіжі номери періодики читають мільйони людей. Багато людей приймають участь в виданні газет та журналів – кореспонденти, редактори, художники, друкарі, складальники та інші люди, які працюють на друкарських та складальних машинах. А готову продукцію розвозять в усі кінці світу машини, поїзди, літаки, пароплави. (Показати плакат „Як випускають газети”)

    - А що означає слово „газета”?

    Довідкове бюро

    Газета – періодичне, переважно щоденне видання друку, яке містить різноманітні матеріали про поточні події. Газета містить також літературні твори, ілюстрації, фотографії та рекламу.

    Газети бувають: державні, обласні, районні, низові (газети установ, учбових закладів наприклад „Гімназист”).

    Групова робота.

    1 група „Новачок”

    2 група „Казковий вечір”

    3 група готує розповідь про інші газети для дітей з каталогу газет та журналів, які виходять в Україні.

    Практична робота.

    Діти розглядають газети, звертають увагу на № газет, рік видання, ким видається газета, які рубрики включає в себе, як оформлена.

    Бібліотекар доповнює відповіді дітей.

    П А М ′ Я Т К А

    Як читати газети

    Читай газету кожен день. Газета допоможе тобі дізнатися про найважливіші події, що відбуваються в світі, про життя і справи твоїх ровесників, які живуть у нашій країні і за рубежем.

    Починай читання газети з перегляду заголовків усіх статей. Це допоможе тобі вибрати потрібний важливий і цікавий для тебе матеріал.

    Читай кожну статтю уважно, визначаючи, що головне в ній і чому вона вчить.

    Звертай увагу на незрозумілі слова. Їх пояснення знайдеш у словнику.

    Візьми книгу про те, що особливо зацікавило тебе при читанні газети.

    ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

    Гра „Краща газета”

    Діти діляться на 3 команди.

    Кожній команді дається аркуш паперу, фломастери, олівці, лінійки, вирізані малюнки. Завдання скласти першу сторінку газети. Описати сьогоднішній бібліотечний урок. Виграє та команда, що краще виконала завдання, краще складе рекламу про свою газету. (Діти складають реклами про свої газети).

    V. Підсумок уроку.

    VI.І так, ми з вами ознайомились з періодичними виданнями для дітей.

    - Які нові слова вивчили?

    Словничок

    періодичне видання     комплект

    газета         редактор

    журнал      редакція

    тираж         дописувач

    примірник

    - Зараз перевіримо як працювали протягом уроку.

    В І К Т О Р И Н А

    1. Що таке періодичні видання?

    2. Чому вони називаються періодичними?

    3. Що таке рубрика?

    4. Які дитячі газети знаєте?

    5. Що означає слово газета?

    6. Які дитячі журнали знаєте?

    7. Який журнал про природу? („Яблунька”)

    8. Яка різниця між газетою і журналом?

    9. Як називається наша районна газета?

    10. Які ще газети випускаються в м.Шпола?

    - Нагородження переможців.

    Бібліотекар.

    - Отже, якщо ви, діти, будете читати журнали і газети, то будете знати про всі події, що відбуваються в нашій країні, то вони відкриють для вас скарби знань, умінь, доброти, радості.

    VІ . Домашнє завдання.

    За допомогою періодичних видань знайти і оформити журнал-книжечку.

    1 ряд – про рослинний і тваринний світ нашого міста.2 ряд – про видатних людей нашого міста (співаки, поети, танцюристи, підприємці).

    3 ряд – про підприємства нашого міста, скласти рекламу про їх продукцію.

     


 

  • Новий навчальний рік розпочався грою-вікториною

    «Моя країна-Україна», яка пройшла у вересні 2022 року

  • 2022/2023 навчальний рік


  •