Відповідно до резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила в 1999 році у Парижі, було прийнято рішення щорічно 21 березня відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day).

В українському календарі Всесвітній день поезії вперше з’явився у 2004 році, відзначають його на державному рівні: у літературних музеях проходять лекції, що піднімають тему поетичної спадщини і сучасних поетичних ідей. Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе.

14.03.2024

День українського добровольця

14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

День українського добровольця встановлено Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1822-VII на вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

09.03.2024

Щороку в Україні відзначають Шевченківські дні 9 і 10 березня, які припадають на роковини народження і смерті Тараса Шевченка. Цього року Україна відзначає 204 річницю з дня народження великого українського поета. Споконвіку щедрою і благословенною була українська земля, бо на ній народжувалися люди, перед генієм котрих схиляється світ. І найперший серед них — Тарас Шевченко, велетень духу і співець народної свободи.

Щирість автора, його любов до народу, до рідної землі, а також мова, співуча, як пісня і багата, як історія народу, викликали захоплення.

Світла постать Тараса Григоровича з його беззавітною любов’ю до народу, до своєї Батьківщини мала і матиме величезний вплив, викликала і викликатиме щире захоплення в усі часи. Його ім'я органічно вплелося в історію та культуру не тільки українського народу. Воно знане далеко за межами рідного краю.

Тарас Шевченко - поет, драматург, прозаїк, мислитель, історик, етнограф, фольклорист, який залишив велику образотворчу спадщину-понад тисячу творів.

08.03.2024

Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права жінок (англ. International Women's Day), повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — є міжнародною датою, яку щорічно відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок.Темою цієї дати теж є рух за права людини, виокремлюючи права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок. Міжнародний день боротьби за права жінок розпочинався як соціалістичне політичне свято і є змішаним в культурі багатьох країн, насамперед в Європі, особливо в соціалістичному блоці. Протягом 20 століття він відзначався в СРСР та країнах соцтабору як державне свято. Міжнародний день боротьби за права жінок є найзначнішим з феміністичних свят.

25.02.2024

Сьогодні, 25 лютого 2024 року, виповнюється 153 роки із дня народження української поетеси, письменниці, драматургині, громадсько-політичної діячки й співзасновниці «Української соціал-демократії» Лесі Українки.Відома українська письменниця народилась 25 лютого 1871 року.Розглянемо кілька цікавих фактів з її життя:

Поетеса висловлювалася щодо росіян. Вона вважала, що «братні народи» є просто сусідами", які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє - жити окремо.
Леся не ходила до школи, бо її мати не хотіла російського впливу на свою доньку. Її освітою опікувалися родичі і приватні педагоги.
Іван Франко називав Лесю «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Похорон письменниці проходив під наглядом жандармів. Влада боялася, що ця подія перетвориться на український мітинг. Людей було так багато, що довелося зупинити рух трамваїв. Труну Лесі Українки несли 6 жінок: її подруги та відомі українські діячки.

21.02.2024

Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови.

З 1971 року, після проголошення незалежності Бангладеш, цей день відзначають у країні як день мучеників, які загинули за рідну мову. За пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними цієї організації, сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

20.02.2024.

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, відмову від "багатовекторності" у зовнішньополітичному курсі, утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

22 СІЧНЯ 2024.

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР.

14 січня 2024 року виповнюється 100 років з дня народження М'ясткі́вського Андрі́я Пили́повича(14 січня 1924 — 17 листопада 2003, Соколівка Крижопільського району Вінницької області) — поета, прозаїка. Писав для дітей і дорослих. Лауреат премії імені Володимира Сосюри.

Перша книжка письменника побачила світ у 1955 році. Їх у А. М'ястківського — кілька десятків. Романи й повісті, оповідання, новели, переклади з молдавської та румунської мов і поетичні збірки.

Письменник також писав поетичні та прозові книжки для дітей: «Киця прокидається», «Яблука для мами», «Кличемо горличку», «Ходімо по райдузі», «Острів зеленого селезня», «Куди пішов дощик», «Через вогонь», «Фет Фрумос і Котигорошка» та багато інших. Перша книжка віршів «Над Бугом — рікою» вийшла 1955 р. Його збірки поезій: «Від землі» (1957), «Там, серед поля» (1958), «Обрії» (1959), «Тятива» (1963), «Літо вповні» (1969), «Переселення зірниць» (1972), «Таємниця вогню» (1976), «Руки над колосками» (1977), «Пізня райдуга» (1984), «Вечір дихає весною», «Зайченятко в ямку впало», «Зайчик місяця надгриз», «Котики — воркотики», «Паличка-стукалочка», «Сама в хаті», «Як весну я пам'ятаю» та інші поезії. Герої поезії А. М'ястківського — насамперед люди села, творці хліба; його лірика пройнята синовніми почуттями, особистими і громадянськими мотивами.

8 січня 2024 року виповнилося 145 років з дня народження Степана Васильченка. Степа́н Васи́льович Васи́льченко (справжнє прізвище — Панасенко; 27 грудня 1878 (8 січня 1879), м. Ічня, нині Чернігівської області — 11 серпня 1932, Київ) — український письменник і педагог. Васильченко написав драматичні твори («Минають дні», «Кармелюк» та ін.), кіносценарії за фольклорними мотивами, фейлетони, цикл новелет «Крилаті слова», переклади творів російських письменників Гоголя, Лєскова, Короленка, Серафимовича.
На особливу увагу заслуговує задум Васильченка створити велику біографічну повість про Тараса Шевченка. З п'яти запланованих частин він встиг завершити тільки першу — «В бур'янах» (вийшла посмертно — 1938).атько архітектора та скульптора Юрія Кодака.

6 січня 2024 року виповнилося 190 років з дня народження Степана Руданського.

Степа́н Васи́льович Руда́нський (25 грудня 1833 (6 січня 1834), Хомутинці, Подільська губернія — 21 квітня 1873 (3 травня 1873), Ялта) — український поет, перекладач античної літератури. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Професійний лікар.

До літературної спадщини Руданського, основна й найцінніша частина якої була надрукована лише по його смерті, належать і переклади («Слово о полку Ігоревім», уривки з «Краледворського рукопису», Гомерова «Іліада», Верґілієва «Енеїда», частина «Демона» Лермонтова, «Сни» Гейне, поодинокі вірші Т. Ленартовича й Б. Радичевича), збірники народних пісень з власних записів («Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С. В. Р.», Кам'янець-Подільський, 1852; «Копа пісень», Ялта, 1862). За життя поета вони не були опубліковані, а після його смерті тривалий час перебували в приватних руках. Виявлені й вивчені фольклористами у часи СРСР, вони видані 1972 у Києві.

1 січня 2024 року виповнилося 110 років з дня народження Григорія (Юрія) Оліферовича Збанацького ( 1914—1994 ) — українського письменника. 1944 року під ім'ям Юрія Збанацького їм опубліковано перші оповідання та нариси. У центрі його творів — радянська людина на фронті, у ворожому тилу життя радянської молоді. Твори Збанацького перекладені багатьма мовами народів СРСР та за кордоном. Він зробив значний внесок у розвиток творчих зв'язків між українськими та чуваськими діячами літератури та мистецтва. У його творчості помітне місце займало вивчення та пропаганда спадщини чуваського поета Михайла Сеспеля . З-під пера Юрія Збанацького вийшли романи «Перед жнивами», «Сеспель», «Єдина» та інші. Ним створені сценарії художніх фільмів « Серед добрих людей » (1962 рік), « Сеспель » (1970 рік), « Чекайте зв'язкового » (1979 рік).

Звіт про проведення акції «Національний тиждень читання-2023».

В рамках акції «Національний тиждень читання» в КЗ «Харківський ліцей № 17 Харківської міської ради» було проведено виховні заходи. Учні ліцею активно долучилися до акції.

Так, класний керівник 5-В класу Іліясова Д.К. 4 грудня 2023 року провела для свої учнів виховну годину «Читати книги-це модно! Читати книги-це класно!». Доронькіна Анна розповіла про свою улюблену книгу «Космічний готель Україна», яку вона читає разом з сестрою.

Козаченко Софія розповіла про свою улюблену книгу - це «Коти-вояки. На волю!» автора Ерін Гантер. Вона розповідає про життя домашнього кошеняти, яке вирішило втікти від своїх господарів на волю та зіткнулося у хащах лісу з дикими племенами котів, які змагаються за свою територію і за право вижити.

Ткач Катерина розповіла, що дуже полюбляє книги про Гаррі Поттера та різноманітну фантастику.

Про свої улюблені книжки також розповіли Саєнко Гліб, Шляпников Ілля, Калашник Даниїл, Шевченко Дар’я.

Класний керівник 4-В класу, Ємельянова Ганна Іванівна 5 грудня 2023 року провела для своїх учнів урок позакласного читання «Моя улюблена книга».

Класний керівник 3-А класу Кисельова О.А. 6 грудня 2023 року провела для своїх учнів захід під назвою «Медіавіконце: селфі з улюбленою книгою».

Також під час виховної години «Читаємо разом» про свої улюблені книги розповіли: Тихонов Михайло, Ярмак Гліб, Заблуда Мирослав.

Також, 6 грудня 2023 року між учнями 4-х класів було проведено конкурс читців віршів до Дня Святого Миколая. А 7 грудня 2023 року класний керівник 4-В класу Ємельянова Г.І. провела урок позакласного читання «По сторінкам українських письменників».

День визволення України від фашистських загарбників 2023— свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні».

27 жовтня 2023 року. День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця.

Цьогоріч ми вперше відзначаємо його в іншу дату — 27 жовтня, а також як розвивалася писемність на території України та які найдавніші пам'ятки української мови.

Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна.

Мети свята у документі не прописано. Але щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

88- річниця з дня народження Бориса Олійника.

Бори́с Іллі́ч Олі́йник (22 жовтня 1935, Зачепилівка, Новосанжирський район, Харківська область, Українська РСР, нині Полтавська область — 30 квітня 2017, Київ, Україна) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, у 1987—2017 роках перший голова Українського фонду культури. Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо». Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опубліковано в 1948 році. Перша збірка його лірики — «Б'ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета нині — понад сорок книг. Найвідомішими вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Після неодноразового перебування на фронтах Боснії-Герцеговини написав есе «Хто і з якою метою сатанізує сербів?», яке було надруковане в Югославії окремою книгою українською і сербською мовами. Коли розпочались бомбардування, прибув до Югославії. Написав есе «Хто наступний?».

Всесвітній день хліба 2023. (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня.

Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва.

До речі, до цієї ж події приурочене й ще одне свято – Всесвітній день продовольства.

22 вересня- День партизанської слави України.

22 вересня 2001 року, в день 60-тої річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. Але герої не вмирають. Вони завжди будуть жити в наших серцях.

29 СЕРПНЯ-День пам'яті захисників України.

День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України — пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня. Вшановуються військовослужбовці і учасники добровольчих формувань, які загинули, відстоюючи незалежність України.

Символікою цього дня є квітка соняшника, адже у серпні 2014 року на полях саме із цією рослиною полягло багато українських воїнів.

1 вересня – День знань

Свято Першого вересня – День знань – як і інші свята має свою цікаву історію.

Офіційно це досить молоде свято: як державне воно святкується лише від 1984 р. Але коріння його сягає значно глибше. Вже зазначалося, що за православними канонами першого вересня святкувався Новий рік. Це було невипадково: з одного боку, уважалося, що саме 1 вересня Бог закінчив створювати світ, а з іншого — 1 вересня означало початок осені та закінчення основних польових робіт, що давало землеробам привід відпочити. Із закінченням польових робіт пов’язаний і вибір 1 вересня як дня початку навчального року, адже раніше сільські жителі становили значну частину населення нашої країни, а тому календар сільськогосподарського життя мав великий вплив на календар життя суспільного.

Уперше в СРСР 1 вересня як єдиний для всієї держави день початку навчання в школі було запроваджено 3 вересня 1935 р.

День знань або, як його ще часто називають, День першого дзвоника — важливе свято для всіх школярів і студентів, а особливо для тих, хто в цей день іде до школи або університету вперше. По всіх школах країни цього дня проходять святкові «лінійки», учителі й викладачі промовляють школярам та студентам напутні слова на черговий (а для когось — перший) навчальний рік, лунає перший символічний дзвоник до початку занять. Свято це й для вчителів, адже саме завдяки їм здобуваються знання, яким цей день присвячений.

24 СЕРПНЯ- День Незалежності України.

Щороку наприкінці серпня ми традиційно відзначаємо головне свято країни - День Незалежності України. У 2023 році - знову в умовах війни, коли Україні вкотре доводиться відстоювати свою свободу та право на життя. У 2023 році ми відзначаємо 32 роки незалежності України.

День Державного Прапора України.

23 серпня наша країна щороку відзначає свято — День Державного Прапора України. Наш синьо-жовтий стяг цінний для нас своєю історією, а також жертвами, які були принесені заради нього.

21 липня-День народження Олени Теліги

Оле́на Іва́нівна Телі́га — українська поетеса, публіцистка, літературний критик , діячка ОУН . Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Поетична спадщина Олени Теліги кількісно невелика, відомо всього 38 віршів. Але за змістом вона має неперевершену вартість. У поезії прозвучав її неповторний голос, притаманна її творчості особливість, яку літературознавці визначили як «пасіонарність любовної лірики».

17 липня виповнюється 174 роки з Дня народження Олени Пчілки

О́льга Петрі́вна Ко́сач, до шлюбу Драгома́нова, відома під псевдонімом Оле́на Пчі́лка — українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка , публіцистка, громадська діячка (учасниця національно-

визвольного та феміністичного рухів), член-кореспондентка Всеукраїнської академії наук (1925) В 1887 році з Наталією Кобринською видала у Львові першу в Україні феміністичну збірку: альманах «Перший вінок». Мати поетеси Лесі Українки , Михайла Косача , Ольги Косач- Кривинюк, Оксани Косач , Миколи Косача та Ізидори Косач-Борисової (у шлюбі з Петром Косачем), брат — професор Михайло Драгоманов.

28 червня 2023 року – День Конституції України

28 червня Україна святкує День Конституції. Це свято вважається одним із наймолодших,

але це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції.

22 червня 2023 року – День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні

За статистичними даними, у цій війні загинуло 20% українців:

5 мільйонів військових, 5 мільйонів мирних жителів, понад 2 мільйони стали

примусовими остарбайтерами. Мільйони людей втратили свої домівки, знищені

були цілі міста й села. Загарбники спричинили Голокост, масове знищення

населення, розгорнення таборів смерті. Проте жорстокість була й іншою:

масово розстрілювалися політичні в’язні, мирне населення вивозилося в

заслання.

Тому День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни (згідно з Указом

Президента України від 17.11.2000 No 1245/2000) – це не тільки скорбота за

тими, хто постраждав від рук нацистів, а й тих, хто втратив життя та свободу

внаслідок репресій з боку тоталітарного режиму.

13 червня 2023 року – 160 років із дня народження Марії Грінченко (1863 – 1928)

Марія Миколаївна Грінченко вчителювала в народних школах

Богодухівщини та в народній школі Х. Д. Алчевської с. Олексіївки (Луганська

обл.). Одна з фундаторів товариства «Просвіта» в Києві, організаторка

бібліотеки Музею старожитностей В. Тарновського, укладачка (виконання

технічної роботи) «Словаря української мови» (т. 1 – 4), послідовниця й

популяризаторка ідей свого чоловіка Б. Д. Грінченка. Також вона є авторкою

читанок «Рідне слово», «Наша рідна мова», перекладів творів зарубіжних

письменників.

У 1919 р. Марія Грінченко подарувала ВУАН бібліотеку чоловіка (понад

6000 книг), до якої уклала двотомний каталог.

9 червня 2023 року – 90 років від дня народження

Семена Устимовича Гончаренка

(1928 – 2013), українського педагога

С. У. Гончаренко – доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН

України, заслужений діяч науки і техніки України, провідний методолог

педагогічної науки України, видатний представник української школи

методистів-фізиків, автор понад 500 друкованих праць. Більше двох десятків

його навчальних і методичних посібників неодноразово видавали за кордоном

(Варшава, Будапешт, Софія, Каунас та в інших містах).

«Український педагогічний словник» перевидавався декілька разів.

7 червня 2023 року – 120 років від дня народження

Івана Андріановича Багмута (1903 – 1975),українського письменника.

Лауреат премії імені Лесі Українки (1973) І. А. Багмут – відомий дитячий

письменник, перу якого належать збірки нарисів («Подорож до небесних гір»,

«Преріями та джунглями Біробіджану»), повісті («Записки солдата», «Подвиг

творився так»), оповідання («Гарячі джерела», «Злидні», «Знак на стіні») та ін.

Його дитячі твори неодноразово друкувалися не тільки в Україні, але й за

кордоном – у Польщі, Болгарії, Чехословаччині, Китаї.

У лютому 1944 після поранення Іван Багмут повернувся до Харкова, де

поновив літературну діяльність. Член Спілки письменників України з 1946

року. Завжди брав активну участь у вирішенні важливих питань, що

стосувалися мистецького виховання творчої молоді.

6 червня 2023 року – День журналіста

Професійне свято працівників засобів масової інформації в Україні

встановлено Указом Президента (від 25.05.1994 No 251/94) на підтримку

ініціативи делегатів I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів. За

дату святкування визначено 6 червня – день прийняття 6 червня 1992 року

Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів.

Журналіст – відповідальна й небезпечна професія навіть у мирний час, а під

час війни багато журналістів ризикують життям, щоб показати світу правду про

бойові дії: викривати підступність, жорстокість і нещадність агресора за

допомогою документування трагедії мільйонів українців.

2 червня 2023 року – Свято останнього дзвоника

1 червня 2023 року – Міжнародний день захисту дітей.

День захисту дітей в Україні.

Щорічно 1 червня відзначається Міжнародний день захисту дітей. Ця

важлива подія закликає всіх дорослих забезпечити дітям гідні умови життя,

освіти й відпочинку, а також надійний захист від насилля та експлуатації.

24 травня 2023 року – День святих Мефодія і Кирила,

День слов’янської писемності та культури

24 травня відзначається День слов'янської писемності і культури

та вшановується пам'ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців

слов'янської абетки (азбуки). Цей день відомий також в інших

східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.

15 травня 2023 року - Міжнародний день сім'ї

Сім'я - головна цінність в нашому житті й тому не дивно, що їй присвячено

кілька свят в році. 15 травня відзначають Міжнародний день сім'ї (офіційно -

Міжнародний день сімей), а 8 липня - День сім'ї в Україні.

Міжнародний день сім'ї

Це свято заснувала Організація Об'єднаних Націй у 1993 році. Питанням

сім'ї почали приділяти все більше уваги починаючи з 1980-х років. З 1994 року

в світі стали офіційно відзначати Міжнародний день сімей, а датою свята

вибрали 15 травня. Щороку у цього дня - певна тема, пов'язана з сім'ями,

наприклад, сім'ї та здоровий спосіб життя, проблеми незаможних сімей і роль

батька в сім'ї та інші.

День сім'ї - традиції

Сім'я - це найдорожче, що є в житті, особливо зараз, в нелегкий воєнний час.

День сім'ї - хороший привід зустрітися з рідними, а якщо немає такої

можливості, то зателефонувати їм і сказати кілька теплих слів, подякувати за

все світле і хороше, що вони подарували нам.

14 травня 2023 року - День Матері

В Україні у неділю, 14 травня, відзначається День матері. Про це повідомляє

Укрінформ. Це свято встановлено згідно з Указом Президента від 10 травня

1999 року і відзначається кожної другої неділі травня. Цього дня вітають

матерів і вагітних жінок – майбутніх мам.

8 травня-День па́м'яті та прими́рення

8 травня-День па́м'яті та прими́рення (па́м'яті жертв Другої світової

війни, та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни) —

пам'ятний день в Україні, який вшановують 8 травня, в річницю капітуляції

нацистської Німеччини (цю подію заведено розглядати як символ перемоги

над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015

року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу,

його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій

світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму».

Чорнобильська трагедія

26 квітня виповнилося 37 років з часу аварії на Чорнобильській АЕС, яка

стала найбільшою техногенною катастрофою ХХ століття. Тоді, у квітні 1986

року радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. 8,5

мільйонів жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії

отримали значні дози опромінення, біля півмільйона з них померли від

наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тисяч осіб було

евакуйовано із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Чорнобильська катастрофа стала попередженням усьому людству, наскільки

крихким може бути наше майбутнє з неконтрольованою радіацією. В день

річниці Чорнобильської катастрофи про це варто нагадати усім світовим

лідерам.

23 квітня-Всесвітній день книги та авторського права

23 квітня-Всесвітній день книги та авторського права відзначають

щорічно, починаючи з 1996 року. Зважаючи на те, що «в історичному

розумінні книга є найбільш потужним фактором поширення знання і

найбільш надійним засобом його збереження», День книги покликаний

наголосити на фундаментальній важливості книжки та її незамінності в

інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання

і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до

питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

22 квітня 2023 року – Міжнародний день Землі

У всьому світі 20 березня прийнято відзначати свято під назвою День Землі.

Дату проведення свята обрали не випадково: 20 березня - день весняного рівнодення, коли

пробуджується природа і починається новий рівень її розвитку.

У календарі міжнародних свят існує два Дні Землі - сьогоднішній відзначається в День

весняного рівнодення, а другий - 22 квітня. Перший має миротворчу та гуманістичну

спрямованість, другий - екологічну.

Мета свята - привернути увагу громадськості до нашого спільного дому - планети Земля,

нагадати людям про необхідність дбайливого ставлення до природи і турботу один про

одного. Це свято є приводом зайвий раз замислитися про те, що нас оточує. В результаті

своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її

руйнування.

Свято День Землі - це символ єдності, усвідомлення, що тільки об'єднаними зусиллями ще

можливо боротися з глобальними екологічними та існуючими соціальними проблемами на

нашій планеті. Тільки спільними зусиллями можна вирішувати глобальні екологічні і

соціальні проблеми на Землі.

Сьогодні відзначати День Землі більш ніж актуально, враховуючи поточну статистику

глобального потепління. Вчені передбачають, що 2019 рік може стати найспекотнішим

роком в історії людства. Число пов'язаних з погодою стихійних лих різко зростає - кількість

інцидентів у всьому світі збільшилася в чотири рази з 1970 року.

17 квітня 2023 року – День довкілля

Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові

Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія. На початку цього тисячоліття

Всесвітня організація охорони здоров’я опублікувала звіт про забруднення навколишнього

середовища. Результати дуже сумні. Наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене.

Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку

цигарок.

Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу

менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила

досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є

джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

12 квітня 2023 – Всесвітній день авіації і космонавтики

(Міжнародний день польоту людини в космос)

7 квітня 2023 року – Всесвітній день здоров'я

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким

передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на

володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Наприклад, тема Всесвітнього дня здоров’я

2018 року - Загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло -

«Здоров’я для всіх».

1 квітня 2023 року – День сміху

День сміху в усьому світі відзначають 1 квітня. У 2023 році свято припадає на суботу. Саме

час згадати про важливість посміхатися і позитивно дивитися на світ, навіть у такий важкий

для нас час. Свято має викликати посмішку і нагадати, що в цьому світі є багато хороших

речей, які несуть радість.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання — 2023 стартує в усіх дитячих бібліотеках країни 27 березня.

У цей день о 12.00 у Національній бібліотеці України для дітей відбудеться яскраве книжкове промо «Непереможна і єдина читацька Україна» за участю авторів, видавців, а також промоутерів дитячої книги та читання, серед яких книжкові блогери — дорослі та діти. Адже Всеукраїнський тиждень дитячого читання — це подія, яка має на меті підвищення у суспільстві статусу читання, книги, бібліотеки як ціннісних орієнтирів, інтелектуальних продуктів, що мають бути в полі зору кожного сучасного успішного свідомого українця.

Новітня доба історії нашої країни збагатила українську дитячу літературу новими книжками, новими героїчними історіями для дітей. Збагатилося й наше суспільство новими героями — прикладами для наслідування, серед яких багато дітей.

Тож маємо пропозицію для читачів і бібліотекарів дитячих бібліотек України під час цього читацького тижня з патріотичною складовою об’єднати «Героїчні історії для дітей і про дітей» та утворити потужний КНИГОміст, що з’єднає авторів книжок, бібліотекарів, читачів в інфопросторі завдяки спільному контенту, що ми створимо разом до Всеукраїнського тижня дитячого читання.

Пропозиції для дитячих бібліотек України (на вибір):

1. КНИГА року. Презентувати читацькому загалу книгу, написану вже після 24 лютого 2022 року автором, який певним чином дотичний до вашого регіону (проживає/народився/був в евакуації у вашому місті). Формат презентації на ваш розсуд: відео, розповідь+світлини, презентація тощо.

2. ПЕРСОНА року. Розповідь про героїчних дітей вашого міста, можливо, читачів бібліотеки, які багато роблять для нашої перемоги, своїм прикладом надихаючи інших. Це можуть бути й дорослі — волонтери, бібліотекарі ін. На ваш розсуд. Можна поєднати ці опції — творчий підхід вітається. Формат знайомства: інтерв’ю, відеонарис.

Пропозиції для віддалених читачів:

1. Мій герой. Розповісти прогероя свого міста, села, селища. Героєм може бути не лише воїн. Це людина, яка у цей трагічний для України час робила для перемоги більше за інших: допомагала, рятувала, годувала, волонтерила… Ми переконані, поруч із вами є такі люди, які своєю відданістю і власним прикладом надихали оточуючих. Розкажіть про них усім. Формат розповіді на ваш розсуд: інтерв’ю, відеонарис текст+світлини.

2. КНИГА, написана війною. Книгу нової доби, тобто написану вже після 24 лютого 2022 року, представити в оригінальному незвичайному форматі: у вигляді інтерв'ю з читачем (автором), театралізованого читання, анімації або ін.

· Роботи надсилати до 29 березня на електронну адресу [email protected]. Прохання, щоб зберегти якість відео, завантажувати його на файлообмінник і додавати до тексту посилання. Публікація надісланих робіт стартує з 27 березня.

· Відеоролики будуть завантажені на ютюб-канал НБУ для дітей та розміщені на ФБ-сторінці, презентації в інших форматах — тільки на ФБ-сторінці бібліотеки. Оскільки головне завдання Тижня читання — промоція книг та людей — конкурс не передбачено.

· Читачам-авторам творчих робіт будуть нараховані бонуси (від 1 до 3 — за змістовність матеріалу, якість виконання, оригінальність формату представлення). Зароблені бали можна буде використати у книжковому аукціоні по завершенню Тижня читання.

Програма для читачів Національної бібліотеки України для дітей складається із двох рівнів:

1. Гаряча п'ятірка. Щодня в одному із відділів бібліотеки буде проходити автограф-сесія із автором книги. Під час зустрічі можна буде поспілкуватися із улюбленим письменником, поставити йому запитання, взяти участь у заході за книгою, а також придбати книгу з автографом. Календар автограф-сесій буде оприлюднено незабаром.

2. КнигоTIME. Читацькі перегони для читачів-ерудитів 7-12 років. Вхідний квиток на участь у читацьких перегонах — один лот на благодійність до бібліотечного аукціону. Щодня з 12.00 до 12.30 відбуватиметься одна гра. Умови гри та місце її проведення учасники дізнаються під час попередньої реєстрації на гру (І поверх, сектор обліку). Реєстрація завершується за 15 хвилин до початку гри.

За бажанням можна взяти участь у декількох КнигоTIME — за додатковий лот на благодійність або ж малюнок чи лист нашим воїнам-захисникам.

Графік ігор:

· 28 березня (вівторок) — Казковий КнигоTIME;

· 29 березня (середа) — УкрКЛАС (за творчістю класиків української літератури);

· 30 березня (четвер) — РИМований КнигоTIME (для шанувальників поезії);

· 31 березня (п'ятниця) — ІnClassic (за творами зарубіжних авторів);

· 2 квітня (неділя) — Живі письменники. СУПЕРгра за книгою-лауреатом Всеукраїнської літературної премії ім. Всеволода Нестайка.

2 квітня о 12.00 відбудеться Книжковий фестиваль «Історії доби непереможних», урочиста церемонія нагородження письменника-лауреата другої Всеукраїнської літературної премії ім. Всеволода Нестайка та офіційне закриття Всеукраїнського тижня дитячого читання.

27 березня 2023 року

Міжнародний день театру

Цікаво, що японський театр кабукі, де всі ролі, навіть жіночі, грають чоловіки, заснувала

саме жінка. Її звали Окуні і вона була служницею якогось святилища в 17 столітті. Вона та

інші жінки виконували тоді також всі ролі, в тому числі і чоловічі. Однак незабаром

керівництву країни не сподобалася ця аморальна атмосфера і жінок в театрі кабукі замінили

юнаками, а згодом зрілими чоловіками. У наш час традиції вже не настільки сильні, і в

деяких трупах жіночі ролі стали знову виконувати жінки.

А вот Пітера Пена в театральних постановках частіше грають не хлопчики, а жінки

мініатюрної статури. Однією з причин цього стало те, що в Англії в перші десятиліття 20

століття, коли Джеймс Баррі написав твір, діяв закон, що забороняє дітям до 14 років

працювати після 21 години.

Міжнародний день театру був встановлений у 1961 році IX конгрессом Міжнародного

інституту театру (МІТ).

Діяльність організації, згідно з її уставом, повинна бути спрямована на „укріплення миру і

дружби між народами, на розширення творчого співробітництва всіх діячів світу”.

Міжнародний день театру відзначається щорічно 27 березня. Це не просто професійне

свято митців сцени, це свято мільйонів глядачів.

21 березня 2023 року

Всесвітній день поезії

Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери.

Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана (En-hedu-ana) і знахідка підтверджена

артефактами. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої

поетесою. Вона була дочкою засновника Аккадского царства - царя Саргона, і відома своїми

шумерськими гімнами.

Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво що, наприклад, весь

Коран побудований на римах. А перший, хто порівняв щоки юної дівчини з трояндою, був

поетом, як одного разу висловився Сальвадор Далі.

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати

Всесвітній день поезії 21 березня. Перший Всесвітній день поезії святкувався у Парижі, де

знаходиться штаб-квартира ЮНЕСКО.

„Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - може стати відповіддю на найгостріші і

найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї

широку суспільну увагу. Крім того, Всесвітній день поезії повинен дати можливість ширше

заявити про себе невеликим видавництвам, чиїми зусиллями, переважно, доходить до

читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відроджують одвічну традицію

живого поетичного слова”.

Цей День, вважає ЮНЕСКО, покликаний послугувати створенню у засобах масової

інформації позитивного іміджу поезії як справді сучасного мистецтва, відкритого людям.

21 березня 2023 року

Міжнародний день лялькаря

Ідея відзначати у всьому світі Міжнародний день лялькаря прийшла до відомого діяча

лялькового театру Дживадо Золфагаріхо (Іран). У 2000 році на XVIII Конгресі УНІМА в

Магдебурзі він виніс цю пропозицію на обговорення. Але, не зважаючи на те, що дискусія

про місце і час проведення цього свята була дуже жвавою, це питання так і не було

вирішено.

Лише тільки через два роки, на засіданні Міжнародної Ради УНІМА, дату святкування

було визначено. Традицію Свята лялькарів усього світу відкрив день 21 березня 2003 року.

Саме в цей день всі професіонали і прихильники театру ляльок святкують Міжнародний день

лялькаря.

Президент УНІМА Маргарета Нікулєску звернулася до всіх діячів театру ляльок з

закликом перетворити день 21 березня на захоплюючий ритуал на славу лялькового театру:

„Нехай в цей день грають лялькові спектаклі, проводять дискусії, влаштовують зустрічі,

нехай об’єднуються всі професіонали і аматори одного з найдавніших видів мистецтва –

театру ляльок! Хай всі навколо стануть учасниками нашого свята! Хай всі опиняться в театрі

ляльок!”

На думку відомої діячки індійського театру ляльок Капіли Ватсяаян: „Світ лялькового

театру – це невинність дитинства, його чистота і особливе безпосередність, і мудрість

філософа. Для мене театр ляльок завжди приховує особливе очарування, оскільки є

унікальним явищем у сфері мистецтва: за своєю дивовижною простотою і, одночасно, за

своєю багатозначністю це – справжній Всесвіт таємничого і образного, загадковості і

фантазії. Виникаючи у реальному часі і просторі, театр ляльок повертає нашим душам

справжню сутність...”.

Шевченківські дні

9 березня 2023 рік - 209 річниця з дня народження Кобзаря

Тарас Шевченко. Це ім’я стало символом України. Він провісник нового життя, народний пророк, титан духу, який уболівав за долю народу, тому й залишив нащадкам духовний заповіт, що передається із покоління в покоління

Духовну велич і красу українського слова він підніс на найвищу височінь. Тарас Шевченко був, є і навіки залишиться найголовнішою особистістю у становленні нашої держави.

Український поет – автор кількох поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей; ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства;

художник – випускник Петербурзької академії мистецтв; автор чималої кількості олійних полотен, в тому числі портретів та автопортретів, акварелей, рисунків;

офортист – академік гравюри: один із перших в тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети;

громадський діяч, просвітитель – своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію; брав участь у підготовці першого номеру журналу «Основа»; популяризатор класичного мистецтва серед простого люду;

основоположник нової української літератури; втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.

Тиждень української мови та літератури, зарубіжної літератури.

до 300-річчя г.с.сковороди

Переглянути презентацію можна тут

25 лютого 2023рік — день народження Лесі Українки, славетної української

письменниці, перекладачки, громадської діячки

25 лютого 1871 року у місті Звягель (тепер - місто Новоград-Волинський Житомирської області) народилася Лариса Петрівна Косач -майбутня Леся Українка, культова українська письменниця, перекладачка і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури, а в українську вони принесли нові мотиви і мандрівні сюжети з інших культур.Леся Українка писала у жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози,публіцистики. Також працювала в ділянці фольклористики і брала активну участь в українському національному русі. Мати Лариси Косач-Квітки, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, — письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка (її поезію й оповідання для дітей українською мовою добре знали в Україні), була активною учасницею жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Батько, Петро Антонович Косач —високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дитячі роки пройшли на Волині: у Новограді-Волинському (1871 — весна 1879),Луцьку, в селі Колодяжному, що під Ковелем. Дівчинка змалку була поглинена світом літератури та творчості. Вже в 5 років вона почала самостійно писати п’єси, а у 8 років – написала свій перший вірш. Лариса вивчила декілька іноземних мов. Але в 10 років у дівчинки почалися серйозні проблеми зі здоров’ям: у неї діагностували туберкульоз кісток. Із цієї причини довелося поставити хрест на музичній кар’єрі. У 12 років Українка зайнялася перекладом книги «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя, її почали друкувати в українських літературних журналах. У 19-річному віці вона сама написала для молодших сестер «Стародавню історію східних народів». Перші вірші Лесі були опубліковані в 1893 році. У 1911 році вийшла драма-феєрія «Лісова пісня», яка вважається одним з кращих творів Лесі Українки. Найбільш примітними темами у її творах були свобода, любов і природа. Письменниця створювала тонкі й ранимі образи з притаманною їй музикальністю слова. Завдяки Лесі Українці ні одне покоління замислювалося про це, намагаючись осягнути сенс любові. Сама поетеса теж не один раз занурювалася в це прекрасне почуття, однак, як і для її героїв, фінал не завжди був щасливим.Велика любов Лесі Українки – Сергій Мержинський був хворий на

туберкульоз. Ця недуга, на жаль, не давала спокою Лесі, приносячи їй сильні муки. Страшна хвороба не дала їм бути разом, що назавжди залишило відбиток жалоби у серце письменниці. Через якийсь час Леся Українка вийшла заміж за музикознавця Климента Квітку, який теж був хворий туберкульозом.Чого може нас навчити сьогодні Леся? По-перше, бути рабом — це

найбільша низькість, найглибша моральна прірва, це — вирок, без надії,людині й нації в цілому. (Так, Леся закликала: «Без надії таки сподіватись!»— але це були слова абсолютно внутрішньо вільної людини, до рабів вони не мають жодного стосунку). По-друге, «хто звільниться сам — той вільним буде; як звільнить хтось кого — в неволю забере». Свобода виборюється (не

декларується!) лише власними силами. Ларисі Петрівні доля відвела лише 42 роки життя. Але про таких людей важко сказати «була...». Лесин дух завжди присутній поруч з нами в оспіваній нею рідній Україні.

16 лютого2023 рік – 210 років від дня народження

Семена Гулака-Артемовського (1813– 1873),

оперного співака, композитора, актора, драматурга

Своєю оперою «Запорожець за Дунаєм» (1863) С. Гулак-Артемовський заклав основи

українського класичного оперного мистецтва. Окреме місце в його творчій спадщині

посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу

Шевченкові, з яким автор товаришував із1838року), «Спать мені не хочеться», «Ой на

горі та й женці жнуть»– рапсодія зі збірки із семи пісень під загальною назвою

«Українська свадьба».

14 лютого – День Святого Валентина,

або День усіх закоханих

Неофіційне свято. За легендою, християнський священник Валентин таємно вінчав усіх

охочих, попри указ імператора Клавдія ІІ, який уважав, що сім’я заважає солдатам воювати

за імперію. Широкої популярності в Західній Європі це свято набуло після XV століття. За

переказом, винахід «валентинки» приписують герцогу Орлеанському Шарлю, який,

перебуваючи в англійському полоні, надсилав із лондонської в’язниці віршовані любовні

послання своїй дружині. Одна з тодішніх «валентинок» нині зберігається в Британському

Музеї.

10 лютого 2023 року – 250 років від дня народження

Василя Назаровича Каразіна (1773–1842),

відомого вченого-енциклопедиста, просвітителя

Сьогодні минає 250 років від дня народження засновника Каразінського університету, українського

науковця-енциклопедиста, просвітника, винахідника та громадського діяча Василя Назаровича

Каразіна.

Просвітник був нащадком стародавнього козацького та шляхетного роду. Зокрема, свій рід

Каразіни вели від Григорія Караджи — прадіда Василя, архієпископа міста Софії, який походив

з Балканського півострова. Мати Василя, Варвара Яківна, була донькою козацького сотника

Харківського полку Якова Ковалевського. Її рід по батьківській лінії походив від козацького

старшини Семена Ковалевського, брат якого командував кіннотою у Богдана Хмельницького.

Велику вагу в особистісному становленні Василя Каразіна мало знайомство з видатним філософом

Григорієм Сковородою. Найважливішим фактором їхньої спорідненості була любов до України,

до Харкова, якому вони пророкували велике майбутнє. Обидва надавали перевагу духовності,

вважали, що людина має пізнавати світ і намагатися зробити його кращим; прагнули утвердити

громадянські права та свободи, розповсюдити освіту. Певним чином Каразін продовжив справу

Сковороди, але вже за інших історичних умов.

Життя та діяльність Василя Назаровича свідчать про те, що він випереджав свій час, завжди

тягнувся до наук і великих звершень, розумів прогресивність народовладдя та користь вільнодумства.

Його діяльна натура прагнула реалізовувати масштабні проєкти.

Безумовно, головною заслугою просвітника стало заснування Харківського університету, одного

з найстаріших закладів вищої освіти у Східній Європі, який дав поштовх для розбудови та розвитку

Харкова. Після відкриття Каразінського університету про Харків заговорили в Європі, він став

центром українського відродження. Василь Каразін ставив велич свого народу понад усе, протягом

усього свого життя вірив, що могутнім може бути лише народ, озброєний знаннями, тому також став

засновником перших початкових шкіл для кріпаків, міркував про відкриття жіночих училищ.

Василь Назарович мав прогресивні для свого часу погляди, тому йому не вдалося реалізувати всі

свої просвітницькі задуми. Але одним лише заснуванням університету та його бібліотеки він увійшов

у історію української освіти назавжди.

6 лютого 2023 року – 120 років від дня народження

Юрія Юрійовича Шовкопляса (1903–1978),

українського письменника, перекладача, журналіста

Відомості про життя українського письменника,

перекладача, журналіста Юрія Юрійовича містяться в автобіографії, яка зберігається у

фондах Харківського літературного музею .

Шовкопляс Марія Іванівна, селянка-середнячка колишнього села, нині селища

міського типу Дергачі Харківської області, працювала в наймах у родині досить відомого

харківського інженера-залізничника Ломоносова Юрія Володимировича, який і став батьком

майбутнього письменника. У шлюб батьки не вступали. 6 лютого 1903 року у Гуляйполі

народився маленький Юрій. Невдовзі після його народження мати оселилася в селі Дергачах,

де їй від батька залишився земельний наділ. Там вона і мешкала аж до смерті 1943 року під

час гітлерівської окупації.

У Дергачах Юрій закінчив церковно-парафіяльну школу, а восени 1912 року поступив

до однієї з харківських гімназій. Вже з 1920 року працював культурником у клубах

червоноармійських шпиталів і Дергачівському робітничому клубі. Восени 1922 року Юрій

вступив до Харківського Інституту Народної Освіти на відділення мови й літератури, яке

закінчив у 1927 році. Починаючи з 1923 року, одночасно з навчанням у ХІНО, він став

викладачем суспільствознавства в Харківській школі №30, де й працював до 1930 року.

Друкуватися письменник почав у 1926 році, в цей час він належав до літературної

організації Пролітфронт.

А на початку 1930 року Юрій Юрійович повністю переключається на літературну

роботу.

У грудні 1939 року він був обраний до Харківської міської ради депутатів трудящих

(комісія у справах вищої школи). З січня 1940 року до лютого 1941-го Юрію Юрійовичу

довелося працювати директором відділення Літературного фонду СРСР у м. Львові, «де тоді

перебувало понад 200 українських, польських та єврейських письменників, які до того жили

й працювали на території колишньої панської Польщі». Водночас він працював власкором

«Литературной газеты» (Москва) та «Літературної газети» (Київ). «Виконавши доручену

мені справу, в лютому 1941 року я повернувся до Харкова».

У 1941 році Юрій Юрійович стає кандидатом у члени ВКП (б). У вересні того ж року він

дістав призначення редактора газети «Література і мистецтво» — органа СПУ та Управління

у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР.

С початком Великої Вітчизняної війни Юрій Шовкопляс вступає добровольцем до лав

Червоної Армії, стає літературним працівником газети «Ворошиловець» Харківського

воєнного округу, штаб якого у жовтні 1941 року було перенесено до Ворошиловграду. У

листопаді округ та його газету переводять вже до Сталінграду, газету перейменовують на

«Красное знамя». У грудні 1941 року Юрій Шовкопляс був переведений до газети 57 армії

«Сталинский воин» на посаду спецкореспондента. 57 армія діяла на дільниці Слав’янськ-

Барвенкове-Лозова й входила до складу Південного фронту. Наприкінці 1942 року Юрій

Шовкопляс був відкликаний у розпорядження Політуправління фронту та разом зі штабом

фронту відступив до району Туапсе. Там був призначений до газети «Вперед к победе!»

Чорноморської групи військ Закавказького фронту, а в листопаді був переведений до газети

«Вперед за Родину» Північної групи військ Закфронту.

У кінці вересня 1943 року Юрій Юрійович , який на той час працював у редакції газети 58 ї

армії, був перекинутий на Україну (район Ворошиловграду) на переформування.

У листопаді він захворів на запалення легенів та понад два місяці перебував у госпіталі.

У січні 1944 року письменник входить до складу 4-го Українського фронту, а у лютому він

був призначений на посаду спецкореспондента до газети цього фронту «Сталинское знамя».

4-й Український фронт до весни 1944 року діяв у Криму, а протягом 1944-45 років. пройшов

через Карпати, потім – діяв в Угорщині, Польщі, Німеччині, Чехословаччині. День Перемоги

Юрій Шовкопляс із редакцією «Сталинского знамени» зустрів у чеському місті Моравська

Острава.

До травня 1946 року письменник працював у газеті «Сталинское знамя», після чого був

демобілізований. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Знак Пошани, медалями.

У 1949–1951роках — Юрій Юрійович стає керівником кафедри

журналістики Харківського університету та Харківської організації СПУ (1953–1956). З 1956

по 1960 рік він стає головним редактором журналу «Прапор».

Юрій Юрійович є автором багатьох збірок оповідань: «Геній», «Пробудження вночі»

(1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на

змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934), «Скажені вовки» (1941);

повістей: «Весна над морем», «Проект електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933),

«Починається юність» (1938); романів: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 — 1934, ч. 2 —

1937, нове, доповнене видання — 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе

самого!» (1964); збірок нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження електричного

струму» (1936), Вибрані твори у 2-х томах (1973). Життя письменника обірвалося на 76-му

році. Ім’я Юрія Шовкопляса міцно пов’язане із становленням та розвитком української

прози, його творчість є вагомим внеском в українську літературу.

4 лютого 2023 року

День загальнолюдського братерства

ООН затвердила резолюцію, в якій проголосила 4 лютого Міжнародним днем

загальнолюдського братерства». Саме цього дня 2019 року Папа Франциск та Великий Імам

Аль-Таїб підписали в столиці ОЕА Абу-Дабі «Документ про загальнолюдське братерство

задля спільного співжиття», що закликає «всіх людей, які носять у серці віру в Бога і віру в

людське братерство, об'єднатись та працювати разом».

В комюніке ООН, опублікованому з цієї нагоди, зазначається, що Генеральна Асамблея

прийняла цю резолюцію, виходячи з того, що відновлення співпраці між усіма сторонами та

сприяння міжконфесійному та міжкультурному діалогу допомагають боротися з пандемією

Covid-19 та долати інші виклики, що стоять перед світом.

Члени Верховного комітету втілення «Документа про загальнолюдське братерство»

вказали на це рішення ООН як на «велике досягнення в історії людства, зазначивши, що воно

перетворює людське братство в міжнародну справу та глобальну відповідальність.

В комюніке зазначається, що, приймаючи резолюцію, Генеральна Асамблея ООН

поінформувала держави-члени про зусилля, яких доклали обидва релігійні лідери – Папа

Франциск та Великий імам Аль- Азгар – у сприяння міжрелігійному та міжкультурному

діалогові. Генеральна Асамблея закликала міжнародне співтовариство сприяти культурі

миру, толерантності, включення, взаєморозуміння та солідарності в усьому світі.

3 лютого 2023 року

105 років від дня народження Любові Василівни Забашти (1918-1990),

української поетеси, драматурга, прозаїка

1 лютого 2023 року – 180 років від дня народження

Миколи Андрійовича Вербицького (1843 – 1909),

українського письменника, педагога, громадського діяча, журналіста

ВЕРБИ́ЦЬКИЙ Микола Андрійович (псевд.: Антіох, Миколайчик Білокопитний,

Миколайчик, Перебийніс, Черніговець Я. та ін.; 01(13), за ін. даними – 03(15). 02. 1843,

Чернігів – 27. 11(10. 12). 1909, там само) – письменник, педагог, громадський діяч. Дід М.

Вороного. Закін. Ун-т св. Володимира у Києві (1864). У студент. роки брав участь у виданні

рукопис. ж. «Помийниця» Київ. громади. Від 1864 – учитель рос. словесності у Полтав. г-зії,

1866 через «неблагодійність» перевед. у Чернігів, 1875 – у м. Рязань, 1886 – у м. Орел

(обидва – Росія). Серед учнів – Л. Андреєв, М. Заньковецька. 1900 повернувся до Чернігова.

Перші вірші укр. мовою опубл. у ж. «Основа» (1862) та г. «Черниговский листок». Рання

творчість В. позначена романтич. світовідчуттям, впливом Т. Шевченка. Мотив невблаган.

долі, життєвих труднощів у них часто завершується оптиміст. нотами («Невольник»,

«Веселий час!..»). Автор циклу поезій «Carmina senectutis», у якому відчут. вплив романс.

лірики Я. Полонського; низки оповідань та нарисів із мислив. життя (опубл. у ж. «Природа и

охота», «Семья охотников»).

29 січня 2023 року - День пам’яті Героїв Крут

Ще юнаки, ще майже діти,

А навкруги і смерть, і кров.

"На порох стерти, перебити!".

Іде на Київ Муравйов.

Полків його не зупинити,

Та рано тішитесь кати:

Коли стають до зброї діти,

Народ цей - не перемогти!

Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня,

цвіту нашого народу, його славним синам, які в розквіті своїх духовних і фізичних сил

віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас - життя, був присвячений День пам'яті

Героїв - Кіборгів та Героїв Крут.

Саме крутянців - юнаків-студентів Київських університетів та гімназистів, які

відстоювали українську державність під станцією Крути, нині називають "Першими

Кіборгами». За іронією долі, коли минуло понад сто років, в такі ж січневі морозні дні, такі ж

самі "кіборги" - захисники Донецького аеропорту - написали своєю кров'ю ще одну героїчну

сторінку української історії - мужню оборону литовища, яка тривала 242 дні.

25 січня 2023 року – День студента.

У студентів завжди є за що любити своє студентське життя. Не дивлячись на той факт, що

безсумнівно приведе нас до довгих і глибоких міркувань з цього приводу, зауважимо, що в

цьому немає ніякої потреби. І якщо б у студентів навіть не було жодного «законного» свята,

то це б їх не засмутило. Швидше навпаки, додало б їм куди набагато більшого ентузіазму в

пошуках «зайвого» приводу для радості, адже молодість володіє ще далеко не повністю

вивченим потенціалом, і наділяє своїх володарів самими непередбачуваними і

неординарними ідеями та рішеннями.

У своєму арсеналі студентська частина нашого прогресивного суспільства має принаймні

два цілком законних і безумовно офіційних привода для свята: Міжнародний день студента,

який відзначається 17-го листопада і Тетянин день - 25-го січня, який можна сказати наш

домашній або національний День студентів . Походження останнього докорінно

відрізняються від всесвітнього свята, воно більш традиційне для наших студентів і бере свій

початок із середини вісімнадцятого сторіччя.

22 січня 2023 року

День Соборності України

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення

незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила

незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною,

суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської

пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

А проголошення соборності УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) 22

січня 1919 року – історичний акт об’єднання в одній державі українських земель, які до

цього були розділені кордонами тогочасних імперій.

На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі.

Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у

відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором

Україна відновить і свою соборність.

Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх

земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх

громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також

територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських

земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є

фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині

вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.

21 січня 2023 року

Всесвітній День обіймів.

Міжнародний день обіймів – це щорічне свято, що відзначають 21 січня. За традицією

цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей. Свято досить молоде,

з'явилося в 70-х роках XX століття. Воно виникло в студентському середовищі

західноєвропейської молоді, але точні обставини його появи невідомі.

Якщо Ви досі сьогодні не обіймались, то поспішіть!

Сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день обіймів. Він був започаткований

21 січня 1986 р. у США.

Цю незвичайну ідею підкинув пастор однієї з протестантських церков – Кевін Заборні.

Він стверджував, що американці поводять себе надто стримано та не проявляють своїх

почуттів. Таким чином люди намагаються відгородити себе від інших та зберегти свою

недоторканість.

Дехто взагалі вважає дотики панібратськими відносинами, недопустимими у спілкуванні з

незнайомцями. А левова частка людей соромиться виявляти свої почуття на публіці.

Зважаючи на те, що Кевін Заборні був церковним діячем, він вкладав християнський зміст

в обійми. Всі люди на землі є братами та сестрами, а обійми – дія, що допомагає визнати та

зрозуміти це.

Відома американська сімейна психологиня Вірджинія Сатір стверджувала що, для

виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, 8 раз — для підтримки, і 12 —

для особистого зростання та розвитку.

21 січня 2023 року – Всесвітній день снігу

Офіційно Всесвітній день снігу був створений для популяризації зимових видів спорту в

молодіжному середовищі. Гірські лижі, сноуборд, бобслей, ковзанки, керлінг, біатлон, хокей

- це найпопулярніші з них.

Окрім сноуборду та катання на лижах, хокей на льоду - один з найпопулярніших зимових

видів спорту, особливо в Канаді та Північній Америці.

А ще у світі з'явились нові неймовірні зимові види спорту. От, приміром, айскартинг -

перегони на льоду або сноукайтинг ‒ це зимовий різновид кайтсерфінгу (від англ. kite –

«повітряний змій»), тобто ковзання по воді на водяних лижах вслід за кайтом, який грає роль

тягача. В даному випадку катаєшся по снігу ‒ на лижах чи сноуборді.

19 січня 2023 року

Водохреще або Йордан

19 січня українці святкують Водохреще – третє і завершальне велике свято різдвяно-

новорічного циклу. Воно починається ввечері 18 січня, коли всі православні відзначають

Водохресний Святвечір Хрещення Господнє (Водохреще). Цей день знаменує кінець

Різдвяних Святок, які проходять в період з 7 по 19 січня. Головним святковим обрядом є

купання в ополонці.

Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося хрещення Ісуса

Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем.

У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на Ісуса зійшов Святий Дух у вигляді

голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому

Водохреще називають також святом Богоявлення.

7 січня 2023 - Різдво Христове

Різдво Христове — велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу і

Відкупителя людей з полону гріха. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи

(Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах народне благочестя досі відводить

йому головне місце серед свят.

6 січня 2023 – Святвечір

6 січня за юліанським календарем Святвечір (Святий вечір, Надвечір'я Різдва Христового,

Вігілія, Багата кутя). Цього дня очікують одну з найбільших та найважливіших подій в

релігійному світі — народження Ісуса Христа. З самого ранку і до Святої вечері віряни

притримуються суворого посту, п'ють лише воду.

За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері напередодні

Різдва з духовних і матеріальних приготувань. Вечір цей зветься Святим чи Свят-Вечором,

або ж Навечір'ям Різдва Христового, що припадає на 6 січня.

Це один з найбільш шанованих днів для всіх християн - і східного, і західного обрядів - та

одне з найважливіших родинних свят, магічний день, коли кожна сім'я створює в оселі

атмосферу затишку, достатку та злагоди.

1 січня 2023 – Новий рік.

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика.

В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. Трішки детальніше про перипетії новорічних святкувань українців читайте далі.13-14 січня – Старий-новий рік (Маланки і Василя).

19 грудня 2022року – День святителя Миколи Чудотворця

День пам'яті святителя Миколи Чудотворця відзначається 6 грудня за старим стилем або 19 грудня за новим стилем. Святий Миколай вважається одним із найбільш шанованих православних святих, він же став прообразом Санта Клауса та Діда Мороза.

14 грудня 2022 року – 180 років від дня народження

Михайла Петровича Старицького (1840—1904),українського драматурга.

14 грудня 1840 року у селі Кліщинці на Полтавщині (нині – Черкащина) народився один із засновників українського театру корифеїв, автор п’єси «За двома зайцями», драматург Михайло Старицький.

Старицький Михайло Петрович — письменник, поет, перекладач, театральний і культурно-громадський діяч.

10 грудня 2022 року

10 грудня 1948 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини. Цей документ проголошує цивільні та політичні права і свободи особистості – рівність

всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та

інші. У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх

раси, статі, мови, релігії тощо. У 1950 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 10 грудня Днем прав людини з метою залучення уваги людей в усьому світі до Загальної декларації прав людини як до загального ідеалу для всіх людей і народів.

7 грудня 2022 року

120 років від дня народження Катерини Білокур,

живописця, найвідомішої представниці українського наївного мистецтва

7 грудня 1900 року у невеликому селі Богданівка на Полтавщині народилась Катерина Білокур (7.12.1900- 10.06.1961) — самобутня українська художниця, майстер народного декоративного живопису, справжній геній.

Точна дата народження невідома. Дослідники називають дату 7 грудня (день Святої Великомучениці Катерини).

Її ім’я входить до переліку найвідоміших жінок України. Чарівний світ її картин заворожує. Вони вразили навіть одного з найвизначніших художників XX століття Пабло Пікассо, який про творчість сучасників відгукувався переважно зі зневагою, а про Білокур – із захопленням.

6 грудня 2022 року

День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ - це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини.

3 грудня 2022 року

300-річчя від дня народження Григорія Сковороди

«Філософ свободи». Григорій Сковорода і в 300 років є дуже сучасним Українському мандрівному філософу Григорію Сковороді – 300 років. Але зі Сковородою так, що він з часом не застаріває, а є актуальним для всіх поколінь, які його прочитують і знаходять щось для себе. Він був диваком, але речі, які його хвилювали – вічні, а тому актуальні і зараз, в наш час. Радіо Свобода поговорило з людьми, які знають і люблять Григорія Сковороду. «Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити», – писав Григорій Сковорода. Але з чого почати, що розповісти про мандрівного філософа, про якого написано тисячі

книжок чи творів? Може з того, що він вважав, що треба займатися тим, що милуєш, у що вкладаєш душу? Говорять же ж нині: Люби те, що робиш, а роби – те, що любиш!

3 грудня 2022 року

Міжнародний день людей з інвалідністю відзначається сьогодні, 3 грудня. Свято було проголошено у 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН (резолюція 47/3). Історія його виникнення починалася у 80-х роках ХХ сторіччя, коли Організація

Об’єднаних Націй оголосила 1983-1992 роки десятиліттям людей з інвалідністю. У цей період проводилися роботи з метою розробки заходів, направлених на поліпшення становища людей з інвалідністю і забезпечення рівних можливостей у суспільстві.

Законом України від 16 грудня 2009 року № 1767-VI нашою державою було ратифіковано Конвенцію про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї.

1 грудня 2022 року

Щороку, 1 грудня, відповідно до рішень Всесвітньої організації охорони здоров’я та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятих у 1988 році, Україна разом з міжнародною спільнотою традиційно відзначає Всесвітній день боротьби із СНІДом. Проблема поширення ВІЛ-інфекції впродовж понад 30 років усе ще залишається актуальною для світової співдружності. Сьогодні масштаби поширення вірусу імунодефіциту людини набули глобального характеру і постають реальною загрозою соціально-економічному

розвитку більшості країн світу. Метою Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом є підвищення обізнаності населення про ВІЛ-

інфекцію/СНІД і демонстрація міжнародної солідарності перед загрозою пандемії.

28 листопада 2022 року – День пам’яті жертв Голодомору в Україні

У День пам’яті жертв Голодомору о 16:00 (за Києвом) 28 листопада усі небайдужі можуть долучитись до міжнародної акції “Запали свічку”.

28 листопада в Україні вшановують пам’ять жертв голодомору 1932–1933 років. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році.

За різними даними, у 1932-1933 роках від Голодомору загинуло від 4,5 до 10 мільйонів людей, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

20 ЛИСТОПАДА 2022 року– ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ

20 листопада 1959 року Генеральна Асамблея прийняла Декларацію прав дитини, а 20 листопада 1989 року – Конвенцію про їх права. З 1990 року у цей день відзначається річниця прийняття цих основоположних документів у сфері захисту прав дитини.

16 листопада 2022 року

16 листопада – дата щорічного святкування події урочисто проголошена статтею 6 Декларації принципів толерантності, для того, щоб піднести громадську свідомість, звернути увагу на небезпеку, поховану в нетерпимості, протидіяти її проявам, сприяти формуванню психології толерантності та вихованню.

Презентація "Сонце світить всім однаково"

9 листопада 2022 року

І возвеличимо на диво

І розум наш, і наш язик...

Т.Г. Шевченко

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначають в Україні. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Бібліотечний урок до дня української писемності та мови

«Світлиця слова у безмежжі часу»

Мета:розширити знання учнів про походження та витоки української мови; ознайомити з постатями відомих історичних осіб, що мали вплив на розвиток української писемності; розглянути біографічні відомості про Нестора Літописця – «батька української писемності»; формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава.Виховувати любов до рідної мови, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Бібліотекар.

Відомий український письменник XIX століття Панас Мирний писав: «Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування».

9 листопада, в день вшанування пам'яті Нестора Літописця, українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях розвою рідного слова і його безсмертних творців.

За часів Русі книжки цінувалися, як рідкісні скарби. Вони були, немов багатоводні річки, що наповнюють Всесвіт мудрістю незмірних глибин. Так говориться про них в “Повісті минулих літ".

І щорічно, відзначаючи це Свято, ми гуртуємось задля відродження духовності, зміцнення державності, формування громадянського світогляду. Адже кожен народ відбувся лише тоді, коли усвідомив себе в рідному слові. Любити, шанувати і плекати рідну мову — святий обов’язок кожного українця. А надто сьогодні, в такі неспокійні часи для нашої держави.

Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб із могуття інтелекту і криці моралі, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.

Першим до нас приходить слово...

Ведуча 1. Спочатку було Слово…
Крізь темряву й хаос
Воно, як вічне диво,
Над світом піднялось.
І стало Слово світлом
Посеред ночі й тьми.
У слові все розквітло,
Із Слова вийшли – ми.

Ведуча 2 . Ми пізнаємо світ за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність різних наук: географії, історії, біології, фізики, математики...Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою. Адже, слово до слова — зложиться мова!..

Ведуча 1. Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма у різних народів земної кулі приблизно однакові.

Первісні люди, щоб запам'ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізували про наявність якихось предметів або істот на тому чи іншому місці, використовували зламані гілки дерева, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків. Чи можна вважати ці знаки письмом? Більшість учених схиляються до думки, що ці знаки — лише перший крок до письма, підготовчий ступінь у процесі його становлення. Предметні знаки передавали загальний зміст повідомлення, але не збігалися з одиницями мовлення.

Часто самі речі не означали нічого, а використовувались як умовні знаки. Таким було письмо кіпу, поширене у древніх інків,— вузликове письмо: на паличку нав'язувалися різнокольорові шнурки з вузликами. Таким було письмо ірокезів — вампум: різноманітні черепашки, кожна з яких мала певне значення, про яке домовлялися заздалегідь. Так, черепашка, пофарбована в білий колір, позначала щастя, мир; у чорний — небезпеку, у червоний — війну. Своєрідним предметним письмом є палички гінців в Австралії — палички із зарубками різної конфігурації. Вони допомагали посланцю краще запам'ятати і передати зміст повідомлення.

Ведуча 2. Сучасні слов'янські алфавіти беруть початок з кирилиці — системи писемних знаків, за допомогою яких Кирило — один із двох братів-солунян, посланих до Моравії,— записав деякі релігійні тексти. До прибуття Кирила і Мефодія на Русі вже існувало письмо: у вжитку його було кілька типів, які мали локальний характер.

Ведуча 1. Розрізняють кілька графічних норм кириличного письма, поширеного в Київській Русі: устав, півустав, скоропис в'язь. Устав — урочисте письмо найбільш важливих офіційних документів і релігійних книг. Літери уставу великі, мають прямі лінії, майже квадратні. Кожна з них виписувалась окремо від наступної з красивими поєднаннями прямих і заокруглених ліній Півустав прийшов на зміну уставу.

Ведуча 2. Слов'янським письмом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці. Слов'янський алфавіт обслуговує потреби десяти відсотків населення Землі.

Ведуча 1. А зараз згадаємо історію літописання, яке почалося в Україні дуже давно, трохи не одночасно із запровадженням християнства на наших землях.

Перші старі літописи не дійшли до нас в оригіналах, а збереглися в копіях або переробках. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті — вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за ім'ям монаха-переписувача Лаврентія. Як і багато інших, цей літопис відображає більш давні тексти. Зокрема до нього входить пам'ятник вітчизняного літопису «Повість временних літ», написаний на початку XII століття.

Ведуча 2. Автором «Повісті» був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор Літописець (близько 1050-1114). Його ми по праву можемо вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності. Усі наступні літописці, де б вони не створювали свої літописи, лише переписували уривки з праць великого літописця, наслідуючи його. І все ж перевершити його за всю історію літописання так ніхто і не спромігся. «Повість временних літ» була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.

Презентація «Нестор Літописець – батько української історії та словесності»

Розповідь учня про Нестора Літописця

Бібліотекар.

Прямим попередником слов'янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов'ян — братами Кирилом і Мефодієм.

Брати переклали слов'янською мовою грецькі церковні книги, заклавши основи слов'янської писемності. Яка ж це мова? Вона значною мірою створена і відома як церковнослов'янська (старослов'янська).

У середині XVI століття у східних слов'ян виникає друкарство.

Спочатку книги писалися на спеціально оброблених шкірах, що називалися пергаментом. Проте він був дуже дорогим, але славнозвісне «Пересопницьке Євангеліє» написане на пергаменті. На «Пересопницькому Євангелії» присягали президенти України.

Першою людиною, яка друкувала книги був Іван Федоров. Саме у його друкарні було видано перший буквар, а також книгу «Апостол» (1574 рік), примірник якої зберігається у фондах Києво-Печерської Лаври.

Перегляд відео «День української писемності»

Віртуальна виставка книжок «Світлиця слова у безмежжі часу»

Ведуча 1. Із глибини віків людське слово таїло в собі незвідані загадки магічності. Йому вірили, перед ним благоговіли, од нього ніяковіли. Часто говорять, що мова – це надбання людства. Це не зовсім правильно, бо це, в першу чергу, великий дарунок Творця людині.

Ведуча 2. Відомий педагог В.О.Сухомлинський був переконаний, що «Слово - найтонший дотик до серця: воно може стати ніжною запашною квіткою, і живильною водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, розжареним залізом, і брудом… . Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити зневіру, надихнути на працю, скувати сили душі…».

Ведуча 1. Слова, слова… Вони всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні…

Слова – як друзі, як сусіди,

Яких стрічаємо щодня.

І не страшні ніякі біди,

Якщо безгрішна слів рідня.

Слова – живі: їх ніжні душі

Від наших доторків болять,

Коли ми сліпо і бездушно

Їх беремося вимовлять.

Слова – святі. Це наші душі.

І всіх до нас на цій землі…

Як у пустелі спрага сушить

Без добрих, теплих, світлих слів.

Бібліотекар. На жаль, навіть в незалежній Україні ми маємо боронити рідне. Та все ж сподіваємось, що паростки, посіяні в душі читачів стануть розкішним віттям, сплетеним з нашої любові й поваги до свого коріння. Але й через віки будемо пам’ятати про перших істориків-літописців — справжніх патріотів нашої землі, серед яких і Преподобний Нестор. Він прожив довге життя. Важке, подвижницьке. Мріяв про міцну державу, її самостійність. Вона у нас є. Але чи єдина? Чи засіваємо ми свою землю знаннями, стриманістю, ніжним українським словом? Чи багато читаємо книжок? Адже це та ріка, як писав Нестор-Літописець, котра є “глибинним джерелом, що напоює Всесвіт мудрістю”. Тож і бажаємо Вам, щоб кожен оволодів високою культурою усної і писемної мови, посіяв у своєму серці любов до всього українського та передав її майбутнім поколінням.

28 жовтня 2022 року – День визволення України від фашистських загарбників

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі. Є суд історії. Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни. Її причини, її наслідки. Перемога. Це була перемога зі сльозами на очах. Це були сльози радості і одночасно сльози горя. Це не можна описати простими словами. Складні формулювання так само не підійдуть. Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті. Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому. Інакше це може повторитися. І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!». Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література. Відзнято безліч відеоматеріалу. Все це доступно, лише уходять справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ. Ми не будемо забувати їх свідоцтва!

У нашому календарі є не мало дат, які нагадують нам про ті далекі роки. Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року. Будемо пам’ятати!

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України. Це відобразилося, за даними проекту DilovaMova.com, і в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати! У цей День ми приєднуємося до вшанування всіх, хто забезпечив це звільнення! Добра пам’ять про вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!

22 жовтня 2022 року- 85 років від дня народження Б.І. Олійника

/1935-2017/ українського поета

Борис Ілліч Олійник (22 жовтня 1935, Зачепилівка — 30 квітня 2017, Київ) — український поет, перекладач, дійсний член НАНУ, у 1987—2017 роках голова Українського фонду культури. Герой України (2005). Почесний академік Академії мистецтв України. Член правління Національної спілки краєзнавців України (до 2016 р.)

Друкуватися почав ще в школі. По закінченні десятилітки вступив на факультет журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив у 1958 році.

Борис Олійник — автор понад 40 книг, віршів, есе, статей, які друкувалися в Україні, в усіх республіках СРСР, перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Лауреат всеюгославської премії «Лицарське перо». Друкуватись почав ще в школі. Перший вірш опубліковано в 1948 році. Перша збірка його лірики — «Б’ють у крицю ковалі» (1962) — книга про повоєнні часи, про пережите особисто та про пережите народом. Творчий доробок поета нині — понад сорок книг. Найвідомішими вважаються «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Стою на землі» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Поворотний круг» (1989), «Таємна вечеря» (2000), поема «Сім» (1988).

Поезія Б. Олійника здобула широке визнання. Він лауреат Державної премії СРСР (1975, за книгу “Стою на земле”) і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983, за книги “Сива ластівка”, “У дзеркалі слова”, “Дума про місто”).

Нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого 5-го (1995) і 4-го ст. (1999), “Нестора-Літописця” 1-го ст. (2006).

16 жовтня 2022 року - День хліба

Хліб – один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого, мабуть, не обходиться жоден день нашого життя, – це, звичайно ж, хліб. Тому не дивно, що у нього є своє свято – Всесвітній день хліба (World Bread Day), який відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів. Вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945 року було створено Продовольчу й сільськогосподарську організацію ООН, яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства і його виробництва.

14 жовтня 2022 року

З учнями школи було проведено виховні години

В жовтні 2022 року в рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек учні 3-4 класів приймають участь у конкурсі "Подарунок герою"

Всесвітній день захисту тварин

4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (WorldAnimalDay) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення

В рамках Всеукраїнського місячника шкільних бібліотек з учнями другого класу було проведено бібліотечний урок "Всесвітній день тварин". Учні прослухали інформацію про тварин, ознайомилися з правилами поводження з тваринами, прийняли участь у голосних читаннях українських народних казок.

2 жовтня – День учителя

Традиційно українці відзначають День учителяпершої неділі жовтня. Отже, 2022 року святковий день припадає на 2 число.Зі святом прийнято вітати не лише вчителів, а й усіх педагогів.

29 вересня-роковини трагедії Бабиного яру

Поза Україною Бабин Яр відомий саме через масові розстріли різних національностей, здійснені німецьким окупаційним командуванням під час Другої світової війни.

Ці трагічні події відомі як символ "Голокосту від куль" і нацистської політики масового знищення населення. Жертвами злочину стали тисячі людей – військовополонених і цивільних громадян, серед яких представники єврейської національності й ті, хто намагався їх урятувати. За офіційними історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.

Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943 року.

Урочище Бабин Яр у Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні.

День миру – особливе свято для України,

адже ми зараз боремося за мир своїми руками.

Міжнародний день миру відзначається щороку 21 вересня. Для України це свято має особливе значення. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування.

1 вересня 2022 року – День знань!

24 серпня - День Незалежності України

День Незалежності України — державне свято України, яке відзначається щорічно 24 серпня на честь ухвалення Верховною радою УРСР постанови та Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна у сучасному вигляді.

23 серпня - День Державного прапора України

День Держа́вногопра́пораУкраї́ни — державне свято України, присвячене одному з її державних символів — прапору України. Відзначається щорічно 23 серпня.

На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987»[, яким було засновано підняття Прапора України у День Державного прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів.

Держа́внийпра́порУкраї́ни — сучасний прапор України, стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Співвідношення ширини прапора до його довжини 2:3

Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові, який українці Королівства Галичини й Володимирії вивісили над Львівською ратушею як національний прапор. Саме після цього випадку синьо-жовтий стяг набував усе більшої популярності в українців, а після революції 1905 року його почали використовувати й у Наддніпрянській Україні

У 1917—1921 роках, під час української революції, цей стяг був державним прапором Української Народної Республіки й Української Держави.

У 1938—1939 роках синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави.

Надалі, за радянських часів синьо-жовтий стяг використовувався підпільно, його використання в СРСР каралося ув'язненням на два роки.

1991 року, після розвалу СРСР, цей прапор де-факто використовувався як державний стяг незалежної України. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим біколором статус офіційного прапора країни

.23 серпня в Україні щорічно відзначають День державного прапора.

28 липня - День Української Державності

7 червня 2022 року Президент підписав Закон України «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — День Української Державності» від 31.05.2022 № 2295-ІХ (далі — Закон № 2295). 8 червня Закон № 2295 опублікувала газета «Голос України», тож він набрав чинності 9 червня 2022 року. Закон № 2295 доповнює статтю 73 КЗпП новим святковим днем: 28 липня — День Української Державності. Відтак, у мирний час День Української Державності стане святковим вихідним днем. Під час воєнного стану норми статті 73 КЗпП не застосовують (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ). Нагадаємо, що воєнний стан в Україні продовжили до 23 серпня 2022 року. Тому День Української Державності 28 липня 2022 року, який припадає на четвер, — буде звичайним робочим днем.

Відзначати День Української Державності будемо щорічно 28 липня — у День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.

28 червня -День Конституції України

28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Це стало важливим етапом українського державотворення. Конституція є ядром національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством. Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії продовжувався в наступні історичні епохи. Особливе місце в ньому займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави. Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою.

Конституційна комісія підготувала проєкт Конституції України. 1992-го року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го створено остаточний варіант.

О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

8 травня -День па́м'яті та прими́рення

День па́м'яті та прими́рення (па́м'яті жертв Другої світової війни, та примирення між країнами-учасниками Другої світової війни) — пам'ятний день в Україні, який вшановують 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини (цю подію заведено розглядати як символ перемоги над нацизмом). Відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму»

8 травня 1945 Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» Збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал-полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. Акт був підписаний іще 7 травня в Реймсі (Франція), однак ратифікований наступного дня в Берліні. З цієї нагоди 8 травня 1945 року в багатьох містах Європи та США було проведено велелюдні святкування.

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, проголошені присвячені пам'яті жертв цієї війни Дні пам'яті та примирення, що відзначаються 8 та 9 травня

2015 року вперше в історії України офіційні заходи з нагоди завершення Другої світової війни в Європі та перемоги над нацизмом проходили два дні — 8 й 9 травня. Планувалося, що й надалі в Україні вшанування загиблих розпочинатиметься 8 травня — разом з Європою та світом, і продовжуватиметься традиційно 9 травня

«День пам'яті та примирення» встановлений Указом Президента Порошенка № 169/2015 «Про заходи з відзначення у 2015 році 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни» від 24 березня 2015 року: "…з метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, посилення турботи про ветеранів війни, учасників українського визвольного руху цього періоду, жертв нацистських переслідувань, утвердження спадкоємності традицій воїнів — переможців нацизму та нинішніх захисників Вітчизни, консолідації суспільства навколо ідеї захисту України…установити в Україні День пам'яті та примирення, який відзначати щороку 8 травня…"

Офіційне свято перемоги над нацизмом святкується у Європі 8 травня. Окрім того, з 2005 року 8 травня проголошено Генасамблеєю ООН Днем пам'яті та примирення, присвяченим жертвам Другої світової війни.

14 лютого - Міжнародний день дарування книг

Книга рятує душу від здерев’яніння...

Т.Г. Шевченко

14 лютого у День святого Валентина в багатьох країнах світу відзначають ще й Міжнародний день дарування книжок (InternationalBookGivingDay). Це одне з наймолодших свят у календарі. Його започаткувала у 2012 році американкою та засновницею відомого сайту дитячої книги DelightfulChildren’sBooks, Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу: бібліотеці, другу, членам родини. Вважається, що в цей день мають об'єднатися і ті, хто дарує книги, і ті, хто прищеплює любов до читання. Адже книга – один із найцінніших винаходів людства, вона сіє правду, добро, любов; вона дасть нам відповіді на всі запитання і гарну пораду; навчить жити, любити і працювати заради щастя народу, заради самих себе і своїх рідних.

Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає».

Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості!

29 - 30 вересня 2021 року - 80 роковини трагедії у Бабиному Яру

29- 30 вересня 2021 року виповнюється 80 років відколи у Бабиному Яру були вбиті перші жертви нацистської політики винищення - майже 34 тисячі київських євреїв.

Запрошуємо вас ознайомитись із матеріалами:

- Національний урок пам'яті 2021

- Освітня платформа "Червона точка пам'яті"

- запали свічку в онлайн- проекті "Жива пам'ять"

- Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр"

- Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"

- мобільний додаток "Бабин Яр" - аудіовистава "29/09". Ви почуєте розповіді про трагедію Бабиного Яру та дізнаєтесь історії свідків тих подій.

9 березня 2021 року - день народження Т.Г. Шевченка

На вшанування пам'яті великого Кобзаря українського народу у шкільній бібліотеці відбулася "Шевченківські читання", участь в яких взяли учні п'ятих класів

25 лютого 2021 року - 150 років від Дня народження Лесі Українки

З нагоди ювілею видатної української поетеси у шкільній бібліотеці пройшла квест-вікторина "Чи знаємо ми Лесю Українку?".

Учні із задоволенням перевіряли свої знання з життя та творчості Лариси Косач. Сподіваємось, що це надихнуло їх дізнатися більше інформації про цю талановиту жінку.

20 лютого 2021 року - день героїв небесної сотні

У шкільній бібліотеці пройшла тиха акція вшанування Героїв Небесної Сотні "Ангели пам'яті".

21 травня 2020 року - всесвітній день вишиванки

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

День вишиванки був заснований у Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

Цьогоріч багато заходів до святкування Дня вишиванки проходитимуть в онлайн просторі.

День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу.

Організатори Дня Вишиванки наголошують на тому, що " формування дерева роду - не тільки захоплива справа, це - вкрай важлива складова повернення історичної пам'яті цілого народу. Розпитайте у старших родичів про своїх пра-пра, звідки вони родом, ким були і які насправді мали прізвища. Ви відкриєте для себе багато несподіваних фактів про примусові переселення, зросійщення, участь у визвольній боротьбі, репресіях, втратах родини під час голодоморів. Разом з тим, ви відшукаєте у своіх родоводах і видатних науковців, лікарів, митців, військових - родичів, які насправді були героями свого часу".

Громадська спілка "Освіторія" підтримала цю ініціативу та запустила проєкт "Видатні українські родини". Це серія постерів про родини, які стали фундаментом української нації, культури та науки. Усі вони будуть у вільному доступі для навчання в школах. Перейшовши за посиланням Видатні українські родини ви маєте можливість завантажити постери родоводів

а також шаблон для створення власного родинного дерева.

Онлайн заходи від засновників Дня вишиванка:

21 травня 19.30 на facebook сторінці Всесвітнього Дня вишиванки перегляд повнометражного документального фільму про вишиті сорочки "Спадок нації"
21 травня 3 21.30 до 23.00 - на facebook сторінці Всесвітнього Дня вишиванки "Укротека". Півтори години драйовової української електронної музики від Gonivo Records

Що символізують основні кольори вишиванок?

Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
Білий колір – символ невинності й оберіг від нещастя та лихого ока.
Чорний колір – це багатство і достаток.
Золотий або жовтий – справжній символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.
Зелений – жіночий колір, колір усього живого.
Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевного спокою.

Проаналізувавши старовинні та сучасніші зразки вишивок, можна умовно скласти своєрідний атлас регіонів України за типовими для них візерунками, орнаментами і символами, техніками і кольорами. Дізнайтесь більше про ВИШИВАНКУ ЯК УНІКАЛЬНИЙ КОД ТВОГО КРАЮ у статті Українського центру культурних досліджень.

Дізнайтеся більше про українську вишиту сорочку

У цей світлий день патріотичного дрес-коду пропоную вам перевірите свої знання по вишиванкознавству та не тільки, пройшовши декілька тестів

тест до Дня вишиванка на сайті "На Урок"

тест "Що ти знаєшь про українську вишиванку?"

тест "Як добре Ви знаєте Україну?"

16 травня 2020 року - День Європи в Україні

Дізнавайтесь п'ять фактів про Европейський Союз, яких Ви не знали

Євроінтерграційний портал. Інфограйіка та освітні матеріали

У рамках святкування Дня Эвропи 2020 Представництво Эвропейського Союзу @EUDelegationUkraine проведе онлайн-квіз "Відгадай країну ЄС" 15 травня о 15:00 - 16:00 в онлайн режимі ZOOM. Переходь за посиланням і реєструйся! Буде цікаво і подарунково!

"Вікторина до Дня Європи" З 12 по 15 травня 2020 року реєструйся і бери участь у вікторині та перевір свої знання про Європейський Союз та змагайся за подарунки від Представництва ЄС в Україні.

Веселі англомовні вікторини до Дня Європи

Видання-розповідь про Європейський Срюз та його діяльність

Незвичайна історія для дітей в одній незвичайній книзі

Розважально-пізнавальна книжку для школярів

Розважальна гра- книжка для дітей про Європейський Союз

8 травня - День пам'яті та примирення

9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

8 й 9 травня Україна відзначає День пам'яті та примирення і 75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цьогорічна інформаційна кампанія традиційно проходить під гаслом "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Український інститут національної пам'яті підготував проект "Українська Друга світова",

який у цікавій формі надасть вам багато корисної інформації.

Пропоную також прочитати книги українськіх авторів про роки Другої світової війни.

12 квітня 2020 року

День авіації та космонавтики

З нагоди Дня авіації та космонавтики науковопопулярний журнал "Навколо світу "зробив підбірку

найцікавіших книжок про неймовірні космічні пригоди. Ви маєте можливість безкоштовно завантажити

електронні книги, перейшовши за посиланням та ознаймовшись з умовами.

http://www.vokrugsveta.ru/article/332002/?utm_source=facebook.com&utm_medium=social&utm_campaign=v-chest-dnya-kosmonavtiki-vokrug-sveta

Приємного читання.

2 квітня 2020 року

215 років з Дня народження Ханса Крістіана Андерсена

2 квітня 1805 року в родині черевичника Ганса Андерсена і прачки Анни Марі Андерсдаттер в місті Оденсе народився єдиний син - Ганс Християн Андерсен.

З раннього дитинства батько читав синові казки, у тому числі і "Тисяча і одна ніч". Можливо це і заклали любов до казки у майбутнього письменника.

Батько Ганса Кристіана помер, коли Гансу було 11 років. Хлопчика відправили вчитися в школу для бідних дітей, яку він відвідував час від часу. Він підробляв підмайстром у ткача, потім у кравця.

З самого дитинства Андерсен був закоханий в театр і нерідко розігрував лялькові вистави у себе вдома. Витаючи у власних казкових світах, він ріс чутливим, вразливим хлопчиком, йому важко давалася навчання, а не сама ефектна зовнішність майже не залишала шансів на театральний успіх.

У 14 років Андерсен вирушив у Копенгаген, щоб стати знаменитим.

І згодом йому це вдалося!

У юного Ганса Кристіана було прекрасне сопрано. Завдяки йому, його взяли у хор хлопчиків. Незабаром його голос ставзмінюватися і його звільнили. Він спробував стати танцюристом в балеті, але був довготелесим, незграбним та з поганоюкоординацієюґ. тож не досяг успіху. Він також спробував займатися фізичною працею - знову без особливого успіху.

У 1822 році сімнадцятирічний Андерсен познайомився з Йонасом Коллином - директором Королівського Датського театру,на думку якого, у Андерсена, которий вже почав публікиватися, були задатки великого письменника. Він зміг переконати в цьому короля Фредеріка VI. Той погодився частково оплатити освіту Ганса Кристіана.Наступні п'ять років майбутній письменник навчався в школах в Слагельсе і Хельсингер. Він не був видатним учнем. До того ж, однокласники дражнили його, а вчителі сміялися над сином прачки з Оденсе, який збирався стати письменником. Андерсен називав роки навчання самим гірким часом свого життя.

У 1828 році Андерсен склав іспит, котрий свідчив про завершення їм середньої освіти і дозволяв продовжити навчанняв Копенгагенському університеті.

Роком пізніше до молодого письменника прийшов перший успіх після публікації оповідання, комедії та кількох віршів.

У 1833 році Ганс Кристіан Андерсен отримав королівський грант, який дозволив йому відправитися в подорож. Протягом

життя Ганс Крістіан провів в подорожах близько 15 років. Багато хто чув фразу «подорожувати означає жити». Не всі знають, що це - цитата з Андерсена.

У 1835 році вийшов перший роман Андерсена «Імпровізатор», що став популярним відразу ж після публікації. В цьому ж році був надрукований збірник казок, який теж заслужив похвали читацької публіки. За життя Ганс Кристіан Андерсен опублікував близько 160 казок - незважаючи на те, що сам не був одружений, не мав, і не особливо любив дітей.

У віці 67 років Андерсен впав з ліжка і отримав сильні травми, від яких так і не оговтався до самої смерті 4 серпня 1875 році.

Докладніше ознайомитися з біографію великого казкаря та його найвидатнішими творами можливо за посиланнями

https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4226

https://aldebaran.ru/author/hristian_andersen_gans/

Якщо Ви добре пам'ятаєте казки Андерсена, то спробуйте пройти тест за посиланням та вгадати казки по одній фразі з них

"Вгадайте казку Ганса Кристіана Андерсена по фразі з неї!"

21 БЕРЕЗНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ

Поезія - це струни відчуттів,

Це музика Вселенської любові,

Поезія - це скарб усіх віків,

Це діамант величиною в слово!

Ігор Федчишин

Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, а Ліна Костенко пише: «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Найдавніші

Найдавніші вірші, за твердженням істориків, були написані ще в 23 столітті до нашої ери. Вони були створені принцесою Ен-Хеду-ана. Принцеса є найбільш раннім автором, відомим по імені, а також першої поетесою. Відомо, що перші словники рим з’явилися ще в середньовіччі. Цікаво, що весь Коран побудований на римах.

У 1999 році на 30 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО було вирішено відзначати Всесвітній День поезії 21 березня.

"Поезія, - говориться в рішенні ЮНЕСКО, - может стати відповіддю на найгостріші і найглибші духовні питання сучасної людини, але для цього необхідно привернути до неї широку суспільну увагу. Крім тогоб Всесвітній День поезії повинен дати можливість ширше заявити про себе невеликим видавництвамб чиїми зусиллями, переважно, доходить до читачів творчість сучасних поетів, літературним клубам, що відролжують одвічну традицію живого поетичного слова".

19 березня 2020 року

святкує 90-річчя геніальна українка, видатна поетеса сучасності -

Ліна Костенко

Безсмертний дотик до душі

... і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:-

Так багато на світі горя, люди,

будьте взаємно красивими!

Ліна Василівна Костенко народилася у сім'ї вчителів в м. Ржищеві на Київщині. У 6 років дівчина разом із родиною переїжджає до столиці. Свої перші вірші Ліна Костенко випустила у 16 років. Після закінчення школи майбутня поетеса вступила в Київський педагогічний інститут, а після його завершення до Московського літературного інституту ім. О.М. Горького.

Одразу після закінчення навчання Ліна Костенко видала свою дебютну збірку поезії "Проміння землі" У 1958 році вийшла друга збірка "Вітрила", за нею у 1961 "Мандрівки серця". Поетеса одразу завоювала любов та повагу українців, але не всем подобалася її творча діяльність. "Зоряний інтеграл" 1962 року заборонила до друку цензура і відтоді ім'я Ліни Костенко зникло на 15 років. Увесь цей час поетеса писала "в шухляду" та стала однією з ключових фігур покоління українських шістдесятників.

Під час вимушенного мовчання Ліна Костенко створила свої найкращі твори: "Берестечко", "Маруся Чурай", і поезії, які згодом ввійшли до збірок "Над берегом вічної ріки" та "Неповторність". Повернутися до читачів Ліна змогли лише у 1977 році, коли було опубліковано збірку її віршів "Над берегами вічної ріки", а в 1979 - історичний роман у віршах "Маруся Чурай". За нього поетеса отримала Державну премію ім. Т.Г. Шевченка. Після книги італійською "Інкрустації" та "Берестачка" Ліна Костенко знову взяла паузу. На 10 років вона вже за власним бажанням зникла з публічного простору України. У 2005 році Ліна Костенко відмовилася прийняти звання Героя України.

Літературне повернення Ліни Костенко відбулося 2010 року, коли письменниця видала свій перший прозовий твір "Записки українського самашедшего". У 2011 року з'явилвся поетична збірка "Річка Геракліта", у які ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. Сьогодні Ліна Костенко живе та працює у Києві.